ПРОМЕТЕЇЗМ — концепція сх. політики Польщі міжвоєнного періоду. Назва походить від міфічного Прометея (символ свободи й незалежності). Концепція П. пропагувала розпад СРСР із перспективою утворення незалежних д-в, об’єднаних у федерацію з Польщею. Це повинно було б створити своєрідний буфер між Росією та Зх. і Центр. Європою, забезпечити Польщі великодерж. статус. В еміграції під егідою Польщі постав прометеїстський рух, учасниками якого були українці (петлюрівці), грузини, азербайджанці, горці Пн. Кавказу, народи Туркестану, поволзькі та кримські татари, інгерманландські фіни й рос. козаки. Осн. центри прометеїстської еміграції — Париж (Франція), Варшава, Гельсинкі (Фінляндія), Стамбул і Харбін (Китай). Із 1926 розпочали діяльність прометеїстські т-ва, зокрема «Прометей» у Парижі та К-т незалежності Кавказу в Стамбулі. 1928 кер-во рухом взяла на себе орг-ція «Прометей» у Варшаві, яка налагодила розгалужену мережу філіалів і підпорядковувалася 2-му відділові Ген. штабу Польщі. Розробкою теор. положень П. займалися: Сх. ін-т, Український науковий інститут (Варшава), НДІ Сх. Європи, Школа політ. наук (Вільно; нині м. Вільнюс) та ін. Провідне місце в концепції П. відводилося Україні. Прометеїсти пропонували утворити незалежну Укр. д-ву над Дніпром, а західноукр. землі інтегрувати до складу Польщі. Найактивнішими представниками прометеїстського руху серед українців були: у Варшаві — А.Лівицький, Р.СмальСтоцький, В.Сальський, П.Шандрук; у Парижі — О.Шульгін, О.Удовиченко, І.Косенко. У Женеві (Швейцарія) працював М.Єреміїв — керівник пресової агенції «Офінор», яка виступала рупором пропаганди прометеїстів на міжнар. арені. У редакції прометеївського «BiuletyБu Polsko-UkraiБskiego» у Варшаві працював Є.Маланюк, водночас
Б.Лепкий та І.Кедрин-Рудницький співпрацювали із цим виданням. Із метою виховання прометеїстського світогляду серед укр. молоді видавався квартальник «Ми» (редактор — А.Крижанівський). П. не став офіц. держ. програмою, проте справляв значний вплив на зовн. політику і суспільно-політ. життя міжвоєнної Польщі. Літ.: Lewandowski J. Imperializm s»aboСci: Kszta»towanie si“ koncepcji polityki wschodniej pi»sudczyk\w 1921— 1926. Warszawa, 1967; Mikulicz S. Prometeizm w polityce II Rzeczypospolitej. Warszawa, 1971; Werszler I. Z dziej\w obozu belwederskiego: Tadeusz Ho»\wko: тycie i dzialalnoСƒ. Warszawa, 1984; Charszkiewicz E. Referat o zagadnieniu prometejskim 1940, 12 luty. В кн.: Zbi\r dokument\w pp»k. Edmunda Charaszkiewicza. Krak\w, 2000; Maj I.-P. Dzia»alnoСƒ Instytutu Wschodniego w Warszawie 1926—1939. Warszawa, 2007; Timothy S. Tajna wojna: Henryk J\zewski i polsko-sowiecka rozgrywka o Ukrain“. Krak\w, 2008. В.Л. Комар.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРОМЕТЕЇЗМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
