ПРИХОДЬКО Віктор Кіндратович (колективні псевдоніми — Гурт. Р.; Гуртом Г.; Гуртом Р.; 31.01.1886—06.02.1982) — правник, громад., політ. і держ. діяч. Брат О.Приходька. Н. в с. Княжпіль (нині село Кам’янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.). Здобув юрид. освіту. Член Подільського товариства «Просвіта», заст. голови т-ва (1917). Кооптований Всеукраїнським національним конгресом 1917 до Української Центральної Ради як представник Поділля. 7 травня 1917 на Подільському губернському укр. з’їзді обраний делегатом до УЦР.
Член Української партії соціалістів-революціонерів. Подільський губернський комісар УЦР з питань нар. освіти (1917—18). Директор департаменту ген. секретарства внутр. справ Української Народної Республіки (на грудень 1917). У листопаді 1917 спочатку обраний гласним Він. повітової, потім — Подільської губернської земської управи. Очолював відділ суд. справ Директорії УНР (на рівні мін-ва, грудень 1918). Виконував обов’язки директора департаменту заг. справ нар. мін-ва внутр. справ УНР (із 27 грудня 1918). Міністр суд. справ УНР. Голова Подільської губернської нар. управи (на 20 лютого 1919). Розгорнув активну діяльність з організації укр. шкільництва. Гласний Подільської губернської нар. ради від Вінницького пов. Подільської губ. (березень 1919). За згодою з Директорією УНР свої повноваження міністра суд. справ передав С.Шелухину. Повернувся до роботи в Подільській губернській нар. управі (із 24 грудня 1919). Голова Подільського губернського земства (1918, 1920) та його відділу нар. освіти, подільський губернський комісар УНР (1919). Депутат Ради Республіки, скликаної 9 січня 1921 в Тарнуві (Польща). Товариш міністра фінансів УНР на еміграції та керуючий мін-вом фінансів УНР (1922—23). Кер. відомства мін-ва фінансів у кабінеті А.Лівицького (із 14 січня 1922). Член-секретар комісії з відзначення 5-ліття проголошення самостійності України (1923). Викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехословаччина). Входив до Укр. нац. к-ту в Кракові. 22 червня 1941 підписав звернення до укр. народу із закликом об’єднатися навколо к-ту до часу відновлення української державності. Проживав у Німеччині, 1949 оселився в США. Протягом 10-ти років працював в Українському конгресовому комітеті Америки, був його головою. Автор спогадів «Під сонцем Поділля» (1-ше вид. — 1927, 2-ге вид. — 1931, 3-тє вид. — 1948). П. у м. Нью-Йорк (США). Літ.: Русова С. Мої спомини. Львів, 1937; Костюк Г. Зустрічі і прощання: Спогади, кн. 1. Едмонтон, 1987; Українська Центральна Рада,
т. 2. К., 1997; Відозва українських політичних і громадських діячів до народу (від 14 червня 1941 р.). В кн.: Українське державотворення: Акт 30 червня 1941. Львів; К., 2001; Відозва Українського національного комітету в Кракові до народу (від 22 червня 1941 р.). Там само; Дорошенко Д. Історія України 1917—1923, т. 1. К., 2002; Фещенко-Чопівський І. 220 днів Ради Республіки — Предпарламенту УНР на еміграції в Тарнові. Львів — Республіка Комі — Дубно, 2002; Bruski J.J. Petlurowcy: Centrum PaЅstwowe UkraiЅskiej Republiki Ludowej na wychodуstwie (1919—1924). Krak\w, 2004. О.В. Малюта.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРИХОДЬКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
