ПРИРОДНИЧО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ПОЛТАВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА
Утворений 1891 з ініціативи відомого вченого-ґрунтознавця В.Докучаєва, який 1890 звернувся до Полтав. губернського земства з пропозицією створити в Полтаві му-
зей на базі матеріалів, зібраних його експедицією та ін. дослідниками-краєзнавцями. Збирання пам’яток для майбутнього закладу було розпочато ще 1889 ініціативною групою місц. інтелігенції, до якої входили ентузіасти вивчення історії, к-ри та природи краю. У подальші роки до складу фондів музею увійшли історико-етнографічні й археологічні колекції, збірки народного мист-ва та промислів Лубенського музею К.Скаржинської (1906; див. К.Скаржинська), Полтавського єпархіального давньосховища (1915), деяких колекціонерів — П.Бобровського (1903— 17), В.Василенка, І.Зарецького та ін. Вагомий внесок у поповнення і наук. обробку матеріалів зібрання зробив В.Вернадський, який не лише брав участь у геол. обстеженнях краю, а й заснував у стінах музею Т-во любителів природи і був першим головою його правління. Розбудові та формуванню колекцій музейного закладу сприяла й плідна діяльність його співробітників — учених-природознавців М.Олеховського (першого директора музею), М. і В. Ніколаєвих, археологів І.Зарецького й В.Щербаківського, етнографа К.Мощенка та ін. Із 1891 новостворений музей розміщувався у флігелі поряд зі старим будинком земської управи. Першу експозицію в 3-х кімнатах цієї споруди було відкрито наприкінці 1893. 1907, за пропозицією М.Біляшівського, музейне зібрання було поділене на 2 осн. відділи: природничий та культурно-історичний, які займали частину приміщень Просвітницького будинку ім. М.Гоголя та нового будинку губернського земства — унікальної пам’ятки нац. арх-ри та мист-ва (1903—08, архітектор-худож. В.Кричевський, художники С.Васильківський, М.Самокиш). На поч. 20 ст. за багатством і різноманітністю своїх колекцій — природничих, археологічних, історичних, нумізматичних, етногр., нар. миства і промислів, давньоєгип. старожитностей та ін. — заклад зайняв одне з перших місць серед провінційних музеїв Рос. імперії. До складу його історико-етногр. колекцій входила цінна збірка козац. старожитностей — пред-
11 ПРИРОДНИЧО
12 ПРИСАДНЕ
мети побуту, зброя, одяг, церк. начиння, портрети й автографи істор. осіб, документи, стародруки тощо. Матеріали музею були опубл. в «Описі колекцій» (1899), щорічних звітах, які виходили самостійними випусками, або ж у «Щорічниках музею» (із 1913). На базі цього зібрання 1918 утворено Нар. музей, 1920 — Центр. пролетарський музей Полтавщини (нині Полтавський краєзнавчий музей). Літ.: Краткий очерк истории музея Полтавского губернского земства. В кн.: Ежегодник Музея Полтавского губернского земства за 1913. Полтава, 1915; Риженко Я. Полтавський державний музей: Історичний огляд. В кн.: Збірник, присвячений 35-річчю Полтавського державного музею. Полтава, 1928; Білоус Г.П. Сьогодення і перспективи музею. В кн.: 100 років Полтавському краєзнавчому музею: Наукові читання. Полтава, 1991; Полтавський краєзнавчий: Сторінки історії та колекції: Збірник наукових праць. Полтава, 1991; Мокляк В.О. Козацькі старожитності в зібранні Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства. В кн.: Музеї України ХIХ — початку ХХ століть. К., 2005. Е.М. Піскова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРИРОДНИЧО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ПОЛТАВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
