«ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС», «Політичний катехізис», «Катехізис» («Катехизис») — російськомовний агітаційно-пропагандистський документ-кредо М.Бестужева-Рюміна та С.Муравйова-Апостола. Складений насамперед з метою публічного впливу на підлеглих соратників, у цілому — для активізації декабристів руху. Композиція твору спрямована чітко й емоційно обґрунтувати ідею справедливості збройного повалення царського уряду у світоглядному оперті на «волю Божу» (з яскравою полемічною інтерпретацією християн. догматів у розрахункові подолати «раболіпство» солдатської маси). Діалогічно вибудований за традиційною для реліг. сфери схемою. Змістом головно апелював до Біблії із масштабним застосуванням досвіду відомих тоді вітчизн. і зарубіжних літ. зразків, (у т. ч. укладений іспанськими ченцями в боротьбі з нашестям армії франц. імп. Наполеона I Бонапарта й досить популярний «Громадянський катехізис», незакінчений «Любопытный разговор» М.М.Муравйова тощо). Наскрізь реалізований прийом «запитання—відповідь» нагадував військ. пам’ятки статутних положень, звично «визубрювані» в середовищі «нижніх чинів». «П.к.» відкривався сакральною молитовною формулою «Во имя Отца и Сына и Святого Духа», далі в першу чергу акцентувалися засади віри, волі та щастя, взаємопов’язані з витлумаченням цих понять в антимонархічному
сенсі. Причому вузлове судження концентуально відбилося центр. тезою у висвітленні причини людського лиха: «Для чего же русский народ и русское воинство несчастно?.. Оттого, что цари похитили у них свободу». Автори послідовно дотримувалися переконання в перевазі представницької влади, тож їхнє прагнення взяти демократ. курс на майбутній респ. лад виразно втілилося ключовими фразами: «Какое правление сходно с законом Божиим?.. Такое, где нет царей. Бог создал всех нас равными и, сошедши на землю, избрал апостолов из простого народа, а не из знатных и царей». Самодержавство характеризувалося як «неправда і нечестя тиранії». Присягу «гнобителям народу» названо «богопротивною». Натомість наполегливо утверджувалася настанова згуртуватись заради визволення, аби «відновити віру та свободу в Росії». Завершено текст категоричною пересторогою: «А кто отстанет, тот, яко Иуда предатель, будет анафема проклят. Аминь». Виконуючи розпорядження С.Муравйова-Апостола, у Василькові вночі з 10 на 11 січня 1826 (з 30 на 31 грудня 1825) за автентичного авторського читання оригіналу-чернетки 2 екземпляри «П.к.» записали унтерофіцер І.Дмитревський та рядовий І.Хоперський, а вранці вже під диктовку останнього додаткові 11 копій злагодили той самий І.Дмитревський, унтер-офіцер із місц. шляхти Й.Шевель, полковий писар М.Патутов, рядові Д.Болякін, О.Васильєв, С.Щелкалін. Потім працю було урочисто доведено до вишикуваних у каре на васильківському соборному майдані 5-ти рот Черніг. піх. полку за благословення священика Д.Кейзера. Після відправи С.Муравйов-Апостол у ролі командувача голосно повторив звернуте до слухачів фундаментальне гасло-клятву щодо визнання єдиним царем Ісуса Христа (так підкреслено висловлена думка — в основі й супутньо підготовленої, проте на загал не використаної прокламації-відозви до народу). Закликані на подвиг підрозділи бунтівників, тричі гукнувши «ура», під розгорнутими прапорами вирушили з міста
481
ПРАВОСЛАВНИЙ
st hi
or o y. rg a .u
/
tp ht :// йов-Апостол. К., 1961; Сергієнко Г.Я. Декабристи та їх революційні традиції на Україні. К., 1975; Сергиенко Н.Г. Православный катехизис С.И. Муравьева-Апостола в восстании Черниговского полка. «Декабристские чтения», вып. 1. К., 1988; Вернадский Г.В. Два лика декабристов. «Свободная мысль», 1993, № 15; Карацуба И. Революция и религия: С.И. МуравьевАпостол как христианин. В кн.: Декабристи в Україні: Дослідження й матеріали, т. 5. К., 2007. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
