ПОТОЦЬКІ (Potoccy) — польс. шляхетський рід, представники якого володіли великими земельними маєтностями в Польщі і Україні. Впродовж 17—18 ст. П. обіймали високі держ. посади в Речі Посполитій, а також брали участь у магнатській боротьбі за владу, що стало однією з причин втрати нац. незалежності д-ви. Найвидатніші серед них: Микола (див. М.Потоцький; 1594—1651) — гетьман польний коронний із 1637 та гетьман великий коронний (1646—48) — боровся з кримськими татарами, турками та шведами, придушував козац. повстання П.Бута, Я.Острянина і Д.Гуні в Україні (1637—38), зазнав поразки від Б.Хмельницького під Корсунем (1648), керував польсько-шляхетським військом під Берестечком, один із укладачів Білоцерківської угоди 1651; Станіслав (див. С.Потоцький; 1579—1667) — польний гетьман коронний із 1652 та великий гетьман коронний (1654—60) —
Ю. Потоцький. Літографія роботи В. Герсона. 1860—1862.
Станіслав-Щенсний Потоцький із синами Єжи-Щенсним (ліворуч) та Станіславом. Портрет роботи Ж.-Б. Лампі-старшого.
tp ht :// власне житло і вимушені були поселятися при дворах заможних господарів. Після завершення сезону с.-г. робіт П. міг отримати від господаря повний розрахунок і перейти в ін. господарство. Літ.: Похилевич Д.Л. Крестьяне Белоруссии и Литвы в XVI—XVIII вв. Львов, 1957; Бойко І.Д. Селянство України в другій половині XVI — першій половині XVII ст. К., 1963; Маркина В.А. Крестьяне Правобережной Украины (конец XVII — 60-е годы XVIII ст.). К., 1971; Гурбик А. Аграрна реформа в Україні XVI в. К., 1997; Його ж. Еволюція соціально-територіальних спільнот в середньовічній Україні (волость, дворище, село, сябринна спілка). К., 1998. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОТОЦЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
