ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Історія України » Енциклопедія історії України

ПОСОЛЬСЬКИЙ ПРИКАЗ
ПОСОЛЬСЬКИЙ ПРИКАЗ — центр. орган держ. управління Росії серед. 16 — поч. 18 ст., гол. прерогативою якого були організація і здійснення зовнішньополіт. зносин. Утворений 1549 (за ін. даними, 1556 або 1565). Первісно існував у формі «похідної канцелярії» монарха. Із поч. 17 ст. коло функціональних обов’язків П.п. постійно розширювалося. П.п. здійснював усі дипломатичні контакти Рос. д-ви з іноз. правителями: видавав грамоти для виїзду із країни як підданим царя, так й іноземцям; завідував іноземцями, які проживали в Росії, проводив судочин-

tp ht ://
М., 2002; Його ж. Посольский приказ: Колыбель российской демократии. М., 2003. В.М. Горобець.

436
ПОСОШНЕ

ства за їхніми позовами на місц. жителів, а також приймав до розгляду справи за позовами останніх на них; керував поштовими справами. У його віданні перебували також усі справи, пов’язані з управлінням донськими козаками й татарами, які перебували на службі у царя. Пізніше до прерогатив П.п. було зараховано організацію і проведення придворних церемоній та урочистостей; управління Великорос., Литов., Смоленським, Новгород., Устюжським, Владимирським, Галицьким, тимчасово — Поляничним і Панським — приказами; контроль за фінансовими зборами в деяких рос. містах; управління розташованими поблизу Москви монастирями; провадження судочинства й виконання розправ над перекладачами та піддячими приказу, а також представниками окремих родин тощо. До серед. 17 ст. на чолі П.п. стояли дяки, згодом — думні дяки, окольничі та бояри. Найвідомішими з-поміж начальників П.п. були І.Висковатий, П.Салтиков, А.Ордін-Нащокін, А.Матвєєв, кн. В.Голіцин, О.Українцев. У структурі П.п. існував поділ на окремі відділи — «повиття», очолювані дяками й піддячими. У серед. 17 в межах П.п. перебувала канцелярія «малоросійських справ», на основі якої 1663 було утворено Малоросійський приказ, що і надалі був у підпорядкуванні П.п. Нерідко начальник П.п. одночасно був і головою Малоросійського приказу. Із поч. 18 ст. поруч із П.п. функціонувала Посольська канцелярія в Санкт-Петербурзі. П.п. припинив свою діяльність у сфері зовн. політики 1717 після заснування Колегії закордонних справ; остаточно ліквідований 1720. У структурі П.п. існував архів, справи з якого збереглися найкраще з-поміж усіх ін. тогочасних держ. установ, згодом були включені в архів Колегії закордонних справ і нині служать цінними джерелами історичними, у т. ч. з історії України 2-ї пол. 17 — поч. 18 ст.
Літ.: Белокуров С.А. О посольском приказе. М., 1906; Веселовский С.В. Приказный строй управления Московского государства. К., 1912; Ерошкин Н.П. Очерки истории государственных учреждений дореволюционной России. М., 1960; Рогожин Н.М. У государевых дел быть указано...

Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОСОЛЬСЬКИЙ ПРИКАЗ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним б...
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ МАЙНА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ОЦІНКИ ЙОГО ВАРТОСТІ
ЗМІСТ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ САНАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМСТВ
СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РУХУ ЧИСЕЛЬНОСТІ РОБОЧОЇ СИЛИ. ВИМІР СЕЗОННИ...


Категорія: Енциклопедія історії України | Додав: koljan (24.03.2013)
Переглядів: 435 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП