ПОНТ ЕВКСИНСЬКИЙ (давньогрец. Рьнфпт ЕЎоенпт, лат. Pontus Euxinus, Евксинський Понт — Гостинне море) — назва Чорного моря в Стародавній Греції, Римі Стародавньому, Візантії. Із 8 ст. до н. е. море було відоме давнім грекам, які спочатку називали його «Понт Аксинський» (Рьнфпт ЕЎоенпт — Негостинне море). Десь у 6 ст. до н. е. відбулася зміна назви на П.Е. Найдавніше джерело, де вжито топонім П.Е., — твір давньогрец. поета Піндара «Четверті Немейські епінікії» (бл. 473 до н. е.). Як данина антич. традиції назва П.Е. вживалася на західноєвроп. картах у середньовіччі та ранньомодерному часі (у 8—18 ст.). У деяких джерелах (напр., у «Космографії» Юлія Гонорія, 4—5 ст.) П.Е. — це лише зх. частина Чорного моря, тоді як його сх. частина виокремлюється під назвою «Кіммерійське море». Уже в антич. час (принаймні з 1 ст. до н. е.) відома скорочена назва «Понт», «Понтійське море» (середньогрец. Рьнфпт Ьлбууб, лат. Mare Ponticum), яку з праць Клавдія Птолемея перейняли середньовічні араб. географи (у формі «Бахр Бунтус» і похідної від неї спотвореної «Бахр Нітас»), а з візант. джерел — давньорус. літописці (у формі «Понетьское море»).
Літ.: Скржинская М.В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. К., 1991; Коновалова И.Г. Восточная Европа в сочинении ал-Идриси. М., 1999; Чекин Л.С. Картография христианского средневековья VIII—XIII вв. М., 1999; Подосинов А.В. Восточная Европа в римской картографической традиции. М., 2002; Фоменко И.К. Образ мира на старинных портоланах: Причерноморье: Конец XIII — XVII в. М., 2007. Д.Я. Вортман.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОНТ ЕВКСИНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
