ПОМОРЯНИ — с-ще міськ. типу Золочівського р-ну Львівської області. Розташов. в долині річок Махнівка (прит. Золотої Липи) і Золота Липа (прит. Дністра). Населення бл. 1,4 тис. осіб (2010). Перша писемна згадка про П. належить до 1437. Із 1456 стають містом. 1504 П. надано магдебурзьке право. Із 1487 до 1506 на П. не раз нападали турки й татари, у результаті чого місто було зруйноване, однак згодом його відбудували та оточили мурами й валами. У 16 ст. на місці дерев’яної фортеці постав кам’яний замок. Під час Національної революції 1648—1676 у 1648 в місті та на його околицях відбулися бої між козац. й польс. військами. 1668 право на володіння П. перейшло до Яна Собеського (із 1674 — польс. король Ян III Собеський). Він же 1688 надав місту право варити горілку та пиво, було збудовано ґуральню. Замок став літньою королів. резиденцією. У 1-й пол. 18 ст. П. і замок зазнали занепаду. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) П. відійшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1879 право на володіння замком здобув граф Р.Потоцький. Мешканці П. займалися ремеслом і сільс. госп-вом. Організовувались ярмарки. У місті діяла двокласна школа. 1880 в місті було 14 шевців, 6 кравців, 10 кулінарів, 2 пекарі, 19 укр. і 4 польс. магазини.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОМОРЯНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
