ПОЛТАВА Петро (справжні прізвище, ім’я та по батькові — Федун Петро Миколайович; підпільні псевдоніми — Волянський, Север; 23.02.1919—23.12. 1951) — теоретик укр. націоналізму, практик його втілення в підпільній національно-визвол. боротьбі Організації українських націоналістів і Української повстанської армії. Н. в с. Шнирів (нині село Бродівського р-ну Львів. обл.). 1938 закінчив укр. г-зію в Бродах, із 1939 — студентмедик у Львові. Мобілізований до Червоної армії, брав участь у Другій світовій війні. Після звільнення з нім. полону продовжив вивчення медицини у Львів. ун-ті (1942—44), одночасно працював в Юнацтві ОУН, згодом редагував його орган «Юнак». Крайовий провідник Юнацтва ОУН на західноукр. землях (1942—43), комендант школи кадрів Юнацтва ОУН у Карпатах (літо 1944), нач. політвиховного відділу Крайового військ. штабу УПА-Захід (1944—46) та Гол. військ. штабу УПА (1946—49), керівник Гол. осередку пропаганди при Проводі ОУН; керівник Бюро інформації УГВР (1946—51). Із літа 1948 — член Проводу ОУН, з 1950 — майор, політвиховник УПА, кооптований член Української головної визвольної ради (УГВР), заст. ген. секретаря УГВР. Талановитий публіцист, автор книжок-розробок ідейно-світоглядних, соціологічно-історіософічних, політично-програмних та виховно-пропагандистських проблем укр. національно-визвол. руху. Праці П. справили великий вплив на формування ідейної спрямованості повстанського руху та на творення програмових положень Укр. нац. фронту.
tp ht ://
362 ПОЛТАВЕЦЬ
Нагороджений Срібним Хрестом Заслуги (1947), Золотим Хрестом бойової заслуги 1-го ст. та медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах». Загинув у бою проти ВВ МДБ УРСР, які натрапили на його криївку в лісі біля с. Новошин (нині село Жидачівського р-ну Львів. обл.). Тв.: Збірник підпільних писань. Мюнхен, 1959; Україна погибає! Хто винуватий в цьому? (1948). В кн.: Україна в минулому, вип. 3. 1993; Хто такі бандерівці та за що вони борються: Популярна брошура для підрадянського читача (1948). Дрогобич, 1991; Дрогобич, 1995; Форма і тактика ОУН у боротьбі за Українську самостійну соборну державу єдино правильні (1950). Стрий, 1993; Концепція самостійної України, т. 1. Львів, 2008. Бібліогр.: Содоль П. УПА, 1943— 1949: Довідник, ч. 2. Нью-Йорк, 1995; Кокін С.А. Анотований покажчик документів з історії ОУН і УПА у фондах Державного архіву СВУ, вип. 1. К., 2000. Літ.: Дискусія УРДП з краєвою ОУН [І. Майстренко — П. Полтава]. «Вперед», 1950, № 4; Некролог. «Ukrainian Quarterly», 1951. Vol. IX; Мартиненць В. Ідеологія організованого й так званого волевого націоналізму. Вінніпег, 1954; Мірчук П. За чистоту позицій українського визвольного руху. Мюнхен—Лондон, 1955; В.К.Б. Мій друг Петро Полтава: Спогади. «Український самостійник», 1962, № 10; Гулик І. Петро Полтава і його концепція української державності. «Державність», 1992, № 3; Зеленчук М. Хто був Петро Полтава? Там само, 1992, № 4; Кук В.С. Маловідома брошура П. Полтави. В кн.: Україна в минулому, вип. 3. К.—Львів, 1992; Потічний П. Українсько-російські відносини в політичній думці українського підпілля часу Другої світової війни. «Сучасність», 1992, № 7; Содоль П. УПА, 1943—1949: Довідник, ч. 1. НьюЙорк, 1994; Дичковська Г. Світоглядні концепції Петра Полтави. «Визвольний шлях», 1995, № 8; Український національний фронт: Дослідження. Документи. Матеріали. Львів, 2000; Гринів О. Українська націологія. Львів, 2004; Мельник В. Рогатинці в боротьбі за волю. Івано-Франківськ, 2005; Іщук О. Розшук органами державної безпеки УРСР керівника Головного осередку пропаганди ОУН(б) Петра Федуна у 1944—1951 рр. К., 2008. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Полтава Петро» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
