ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ виник у Гетьманщині та Слобідській Україні в 2-й пол. 17 ст. в ході державотворчих процесів і формування адм.-тер. управління. В основу покладався полково-сотенний устрій реєстрового козац. війська. Полк, що об’єднував козаків певної території і становив військ. одиницю, набув значення адм. округу, а полковник як військ. командир став водночас і головою цивільної адміністрації. Вищим органом управління були полкові ради, ядро яких становила полкова старшина (обозний, хорунжий, писар, суддя). До участі в полкових радах залучалися сотники, сотенна старшина (осавул, хорунжий, писар) та козаки полкової сотні. До компетенції ради входило обрання чи усунення від уряду полковника (у 2-й пол. 17 ст.), здійснення контролю за діяльністю полкових урядовців тощо. Найбільш дієвими були полкові ради у воєнні роки, коли збиралися всі козаки полку. Із часом владні повноваження ради зосередилися в руках полкової верхівки. Полкова рада перетворилася на старшинську, яка діяла як дорадчий орган при
tp ht ://
346 ПОЛКОВНИК
полковнику. За відсутності полковника рада старшин набувала значення розпорядчого органу. Повновладним господарем полкової території був полковник козацький, якому підпорядковувалося не лише козацтво, а й усе населення полку. Виконавчу владу в полку здійснювали: полкова старшина, полкова канцелярія, полкові скарбова й лічильна комісії, полковий суд, комісарства. Дрібнішу ланку в структурі полкового устрою становили сотні, кількість яких у кожному полку була різною. Територіальні межі сотень часто змінювалися. До кожної сотні входило кілька містечок і багато сіл. Сотні поділялися на курені, що виконували організаційно-госп. функції. Управління сотнями здійснювали сотники, сотенна старшина та канцелярії. Їхня влада поширювалася на козаків, які проживали на території сотні. Помічниками сотника були отамани — сотенні, городові, курінні. П.у. ліквідований царським урядом Росії на Слобожанщині 1765, у Гетьманщині — на поч. 1780-х рр. Літ.: Максимович М.А. Обзор городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницкого. В кн.: Максимович М.А. Собрание сочинений, т. 1. К., 1876; Слабченко М.Е. Малорусский полк в административном отношении (историко-юридический очерк). Одесса, 1909; Петровський М. До історії полкового устрою Гетьманщини. «Записки Ніжинського ІНО та ніжинської науково-дослідної катедри історії, культури й мови, кн. 9». Ніжин, 1929; Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця ХVII — початку ХVIII ст. К., 1959; Реєстр Війська Запорозького 1649 року. К., 1995; Чухліб Т. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть ХVII ст.). К., 1996; Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина XVII—XVIII ст.). К., 1997; Кривошея В.В. Генеалогія українського козацтва. Нариси історії козацьких полків. К., 2002; Горобець В. Політичний устрій українських земель другої половини ХVII—ХVIII століть: Гетьманщина, Запорожжя, Слобожанщина, Правобережна Україна. К., 2000; Його ж. Полково-сотенний устрій Гетьманату. В кн.: Історія українського козацтва, т. 1. К., 2006; Маслійчук В.Л. Військово-політична діяльність та соціально-політична структура слобідських полків у другій половині ХVII ст. Там само; Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. Дніпропетровськ, 2007. В.В. Панашенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
