ПОЛИТКОВСЬКІ — козацькостаршинський, згодом — дворянський рід, споріднений з родом Политик. Засновником роду був Сава Іванович Политика (Полетика; 17 ст.). Його внук — Герасим Іванович (бл. 1722 — бл. 1790), протоієрей седнівський (1752) і боровичанський (1784— 86), — змінив прізвище на Политковський, яке перейшло на всіх його нащадків. Сини Герасима:
Федір Герасимович (1756—1809) — д-р медицини Лейденського ун-ту (1781), ординарний професор (1788) і зав. кафедри природної історії (1784—1802) та практичної медицини і хімії (1802—09) Московського університету, автор низки праць; Симон Герасимович (бл. 1758 — р. с. невід.) — протоієрей і благочинний у Прилуцькому пов.; Гаврило Герасимович (1770—1824) — відомий держ. діяч і літератор, ярославський цивільний губернатор (1817—20), таємний радник і сенатор (1820), член «Вольного экономического общества» (із 1801), член Ради Російсько-амер. компанії (із 1820), дійсний член «Бесіди любителів російського слова» і літ. гуртка О.Шишкова, автор драми та віршів, а внуки: Микола Романович (1764—1830) — дійсний статський радник (1823), черніг. віце-губернатор (1819—30), автор перекладів із франц. і англ. мов творів із фізики та астрономії; Микола Романович молодший (бл. 1777 — 1831) — дійсний статський радник (1828), віце-директор департаменту держ. скарбниці (1827— 31), член-опікун Людинолюбного т-ва (із 1816), член-співробітник «Бесіди любителів російського слова», автор перекладів худож. творів і екон. праць із франц. та англ. мов, у т. ч. праць А.Сміта; Патрикій Симонович (1783—1830) — дійсний член Петерб. вільного т-ва любителів словесності, наук і мист-в (1811), член Т-ва любителів вітчизн. словесності при Казанському унті, перекладач і поет; Федір Симонович (1793—1830) — чиновник департаменту гірничих і соляних справ, автор цікавого щоденника; Олександр Гаврилович (бл. 1800 — 1853) — камергер (1836), таємний радник (1851), залишив по собі сумну пам’ять через витрати коштів інвалідного фонду, перекладач і літератор; Ростислав Гаврилович (1805—58) — дійсний статський радник (бл. 1850), голова Владимирської казенної палати (1850—58), літератор і перекладач з англ. мови; Володимир Гаврилович (1807—67) — генерал-лейтенант (1860), учасник російсько-турецької війни 1828—1829 та придушення польського повстання 1830—1831, член Ради Академії Ген. штабу (із
325
ПОЛИТКОВСЬКІ
В.Г. Политика.
Герб роду Политковських.
Володимир Г. Политковський.
st hi
or o y. rg a .u
/
tp ht ://
326 ПОЛІБІЙ
Митрополит Полікарп (Сікорський).
1853), член Гол. правління (із 1844) та голова правління Російсько-амер. компанії (із 1850), член Імператорського геогр. т-ва (1859), мемуарист; Всеволод Гаврилович (1810—77) — дійсний статський радник (1860), волин. віце-губернатор (1850—53), голова Єнісейської казенної палати (1856), член Ради Гол. управління Зх. Сибіру (1869—77). До цього роду належали також Федір Семенович (бл. 1806 — 1880) — дійсний статський радник (1858), голова Томської (1852—59), В’ятської (1859—65) та Смоленської (1865—66) казенних палат; Микола Миколайович (1806—86) — генерал-лейтенант у відставці (1873), нач. Сибірського жандармського округу (ймовірно, 1863 — 1873), та Олександр Володимирович (1846 — після 1900) — генерал-майор, дмитровський (1876—84) і брянський (1884—97) військ. начальник. Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Моск., Смоленської, Новгород. і Харків. губерній, а герб — до 5-ї частини «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи». Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛИТКОВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
