ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ Єлисей (у миру — Олександр, у схимі — Євфимій; бл. 1554 — 19.10.1624) — церк. і освіт. діяч, архімандрит Києво-Печерської лаври (із 1599). Н. в сім’ї львів. дяка, який був родом із м. Рогатин. Освіту здобув, імовірно, у школі при Свято-Успенській церкві у Львові та в Острозькій академії. 1595 за сприяння київського воєводи кн. В.-К.Острозького отримав в управління Пінський Ліщинський монастир. Був противником унії церковної, брав участь у Берестейському правосл. соборі 1596.
розпочав книгодрукування. Першою книгою став Часослов (1616), що призначався для шкільного навчання. Гурток співпрацював із Київ. братською школою. За участю П. були видані «Анфологіон» (1619), «Бесіди Іоанна Златоуста на 14 послань св. ап. Павла» (1623), «Бесіди Іоанна Златоуста на діяння св. апостолів» (1624). П. у Києво-Печерській лаврі, похований в її Успенському соборі. Літ.: Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: Опыт церковно-исторического исследования, т. 1. К., 1883; Історія України в особах. Литовсько-польська доба. К., 1997; Ісаєвич Я. Українське книговидання. Витоки. Розвиток. Проблеми. Львів, 2002; Кагамлик С. Києво-Печерська лавра: світ православної духовності і культури. К., 2005. О.М. Дзюба.
Пам’ятник Єлисею (Плетенецькому) біля місця, де розташовувалась друкарня КиєвоПечерської лаври у м. Радомишль. Скульптор В. Волосенко. 2009.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
