ПЛАСТУНИ — 1) на Запорозькій Січі — термін на позначення козаків, які займалися полюванням та рибальством (зокрема у плавнях Великого Лугу); 2) у Чорноморському козацькому війську, а потім у Кубанському козацькому війську — розвідники і влучні стрільці, які брали участь в охороні рос. кордону
tp ht :// st hi or o y. rg a .u
/
tp ht :// цією й політизацією управління архів. фондом РСФРР у травні 1923 написав заяву про відставку. Голова Археогр. комісії (1918—29) та комісії з видання творів О.Пушкіна (з 1928), директор Пушкінського Дому Ін-ту рос. літератури АН СРСР (1925— 29) та б-ки АН СРСР (1925—26). Директор Археол. ін-ту (1918— 23). Дійсний член Рос. АН (1920), академік-секретар відділу гуманітарних наук і член Президії АН СРСР (1929). У післяреволюц. роки видавав переважно науково-популярні праці: «Борис Годунов» (1921), «Иван Грозный» (1923), «Смутное время» (1923), «Петр Великий» (1926), що відповідали історіографічним запитам часу й мали сусп. значення. 12 січня 1930 заарештований у сфабрикованій справі істориків «Про контрреволюційну змову в Академії наук» (1929—31) за звинуваченням у кер-ві контрреволюц. орг-цією, що мала на меті відновити в Росії монархію, і в кер-ві коаліцією різних течій бурж. історіографії. У в’язниці не відмовився від своїх переконань та уявлень про шляхи розвитку істор. науки. Позбавлений звання академіка, 1931 засуджений до заслання в Самару (нині місто в РФ). П. у м. Самара. Реабілітований 1967 і відновлений у званні дійсного члена АН СРСР. Праці: Древнерусские сказания и повести о Смутном времени ХVII в. как исторический источник. СПб., 1888; Памятники древнерусской письменности, относящиеся к Смутному времени. В кн.: Русская историческая библиотека: 1891, т. 13. СПб., 1909; Очерки по истории Смуты в Московском государстве ХVI—ХVII
по р. Кубань (у засідках, винесених перед осн. лінією кордону) та у воєнних експедиціях проти черкесів. Із 1860-х рр. термін «пластуни» вживали переважно як синонім козаківпіхотинців узагалі. Згідно з Положенням про Чорномор. козац. військо 1842 в кожному кінному полку і кожному пішому батальйоні були штатні пластунські команди. Із 1870 в Кубанському козац. війську починається формування пластунських батальйонів (спочатку 1-го і 2-го), яких, у міру збільшення їх кількості, зводили в бригади. Пластунські підрозділи брали участь у складі рос. військ у Севастопольській обороні 1854—1855, у російськотурецькій війні 1877—1878, у російсько-японській війні 1904— 1905, у Першій світовій війні, а також у громадян. війні (на боці А.Денікіна); 3) під час Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 у Червоній армії (див. Радянська армія) — неофіц. назва військовослужбовців 9-ї стрілец. Краснодарської д-зії, яка мала назву «пластунська»; 4) члени орг-ції «Пласт». Літ.: Попко И.Д. Черноморские казаки в их гражданском и военном быту. СПб., 1858; Туренко А.М. Исторические записки о войске Черноморском. «Киевская старина», 1887, т. 17, № 3—4; т. 18, № 5—6; Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска, т. 2. Екатеринодар, 1913; Авраменко А.М. та ін. Козацьке військо на Кубані. В кн.: Історія українського козацтва, т. 2. К., 2007; Білий Д.Д. Військові товариства чорноморських пластунів як соціокультурний феномен Кубанського фронтіру першої половини ХIХ ст. «Історичні і політологічні дослідження» (Донецьк), 2008, № 1—2. Д.Я. Вортман.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЛАСТУНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
