ПІСОЦЬКИЙ Анатолій Андрійович — див. Річицький Андрій. ПІСОЧНОРІВСЬКА КУЛЬТУРА — археол. к-ра доби мезоліту. Назва походить від стоянки Пісочний Рів під Новгородом-Сіверським. Поширена в басейнах Десни (прит. Дніпра), верхнього Дніпра та верхньої Волги. У Новгород-Сіверському Поліссі досліджені стоянки Пісочний Рів, Гридасово, Ком’ягіно, Студенок, Мураги, які датуються 8—6 тис. до н. е. Крем’яний інвентар характеризується асиметричними вістрями алтинівського типу, грубими високими трапеціями, відщеповою технікою обробки кременю, одноплощинними нуклеусами, скребачками та різцями на відщепах. На пізньому етапі (стоянки типу Студенок) домінуючим типом наконечників стріл стає висока трапеція. Мешкаючи в лісовій зоні, пісочнорівське населення полювало на лісових копитних: лося, тура, оленя, кабана, косулю, а також займалося рибальством. П.к. відома в трьох локальних варіантах — деснянському, верхньодніпровському і верхньоволзькому. Походить від красносільської культури. Брала участь у формуванні неоліту басейну Десни.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПІСОЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
