ПІВЕНЬ Олександр Юхимович (16.06.1872—07.04.1962) — збирач і видавець укр. фольклору на Кубані, етнограф, поет, прозаїк, драматург. Н. в станиці Павлівська (нині станиця Краснодарського краю, РФ) в сім’ї псаломника. Навч. в станичній школі, а згодом — у Єкатеринодарському духовному уч-щі. Працював писарем у різних станицях, 2 роки отаманував у станиці Павлівська. Допомагав відомому етнографу М.Дикаріву збирати етногр. матеріал, а після його смерті продовжив цю роботу самостійно. Починаючи з 1904, П. опублікував укр. мовою збірки кубанського фольклору «Сім кіп брехеньок», «Торбина сміху та мішок реготу», «Чорноморські витребеньки, або три мішки гречаної вовни», «Козацькі жарти та сміхи усім людям для втіхи», «Козацькі розваги», «Збираниці повний міх на забаву та на сміх» та ін. у вид-вах Києва, Москви, Харкова. До збірок входили твори Т.Шевченка, М.Вороного, Я.Жарка та ін. укр. літераторів. Частина збірок становила зібрання укр. пісень. У березні 1920 П. емігрував на о-в Лемнос (Греція), а 1921 — в Югославію. Співпрацював у журналах «Казачьи думы», «Вольная Кубань», «Путь казачества», «Вольное казачество». Наприкінці 1930-х рр. поселився в Німеччині, жив у будинку пристарілих. Цілком присвятив себе філософії та релігії, іноді публікував свої твори в козац. виданнях: «Кубанський край» (Канада), «Козаче життя» (США) та ін. В останні роки життя систематизував усе написане в рукописному 2-томнику «Кубанський кобзар». П. у м. Дармштадт (Німеччина). Літ.: Чумаченко В. Слово об Александре Пивне. «Кубанские новости», 1993, 24 марта; Його ж. «Я давно вже по світу блукаю…». «Югополис», 1994, № 3; Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших времен до октября 1917 года. Краснодар, 1997. Є.Д. Петренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПІВЕНЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
