ПИШЧЕВИЧ Олександр Семенович (31.05.1764—20.03.1820) — військ. діяч, поміщик із Новоросії, мемуарист. Син (народився вже в Російській імперії) С.Пишчевича. Вступив на службу кадетом 1776. Володів нім. та франц. мовами. Служив у кінноті (проти волі батька, який хотів бачити в ньому артилериста), але кар’єри не зробив (дослужився лише до майорського чину). За прикладом батька склав опис власного життя («Жизнь Александра Пишчевича, им самим писанная»). Як і батьківський життєпис, твір складався із 3-х частин: 1) до 1787 — спомини про юнацьке навчання та початок служби (анексія Криму 1783 й служба на Кавказі); 2) до 1794 — перебування в Катеринославській армії, подальша служба на Кавказі та участь у російсько-турецькій війні 1787—1791; 3) до 1798 — служба в Нарвському карабінерному полку, перехід на цивільну службу із воцарінням імп. Павла І й відставка. Мемуари містять багаті відомості про військ. дії рос. армії в Криму та на Кавказі, про окремі персоналії і в цілому про життя Новоросійського краю, змальовують побут місц. дворянства (через конфлікти з батьком автор був доволі іронічно налаштований до «новосербського» середовища, себе П. трактував уже як «росіянина»). П. є також автором низки ін. творів з історії Пд. України. Тв.: Примечания на Новороссийский край. «Киевская старина», 1884, № 1; Жизнь Александра Пишчевича, им самим описанная. «Чтения Общества истории и древностей российских», 1885, кн. 1—2 (сучасне неповне перевидання в кн.: Кавказская война: Истоки и начало: 1770—1820 годы. СПб., 2002); Южнорусский город в начале текущего столетия из «дневных записок». «Киевская старина», 1886, № 1; Бугские казаки и украинские уланы. Там само, 1886, № 2. Літ.: Бойко А.В. Південна Україна останньої чверті XVIII ст.: Аналіз джерел. К., 2000. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПИШЧЕВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
