ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1674 — українсько-рос. договір, укладений 27 (17) березня 1674 між старшиною і козаками десяти правобереж. полків та представником рос. влади воєводою кн. Г.Ромодановським про умови переходу Правобережжя під владу рос. царя Олексія Михайловича. Укладенню П.с. передувала успішна воєнна кампанія рос. військ на чолі з кн. Г.Ромоданов-
148 ПЕРЕЯСЛАВСЬКО
ва скидати гетьмана без відповідного царського указу, а гетьману забороняли самовільно, без вироку військ. суду карати старшину та військ. товариство. Козац. реєстр десяти правобереж. полків встановлювався у 20 тис. осіб. Зважаючи на недостатнє військ. забезпечення проголошеного П.с. об’єднання України, дана акція успіху не мала — під натиском переважаючих сил турец. султана та крим. хана І.Самойлович і кн. Г.Ромодановський поспішно залишили Правобережжя, віддавши місц. населення на поталу неприятелю. Дж.: Собрание гогударственных грамот и договоров..., т. 4. М., 1822; Источники малороссийской истории (собранные Д.Н. Бантыш-Каменским), ч. 1. М., 1858. Літ.: Яковлів А. Українсько-московські договори в ХVII—ХVIII віках. Варшава, 1934; Смолій В., Степанков В. Правобережна Україна у другій половині ХVII—ХVIII ст.: Проблема державотворення. К., 1993; Горобець В. Від союзу до інкорпорації: Українсько-російські відносини другої половини ХVII — першої чверті ХVIII ст. К., 1995; Його ж. «Волимо царя східного». Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. К., 2007. В.М. Горобець.
Переяславські статті 1674 року. Сторінка. Копія 18 ст.
ським і лівобереж. полків гетьмана І.Самойловича (розпочалася наприкінці 1673), у результаті якої до березня 1674 всі міста і фортеці Правобережної України, крім Чигирина з околицями, визнали зверхність царя і на ген. раді в Переяславі (нині м. Переяслав-Хмельницький) гетьманом об’єднаної України було обрано І.Самойловича. Текст П.с. уміщував 20 договірних положень, 9 з яких були запропоновані від імені царя, 8 — старшини і козацтва, одне — об’єднувало пропозиції обох сторін, а ще 2 — мали декларативний характер. Більшість положень П.с. повторювали умови Глухівських статей 1669, деякі — Конотопських статей 1672, і лише одне мало принципово новий зміст, оскільки відображало особливості суспільно-політ. ситуації, що склалася на той час на Правобережжі. Згідно з умовами П.с., правобережні старшини й козаки зобов’язувалися бути у вірному підданстві рос. монархові, зректися протекції турец. султана та крим. хана, не допомагати останнім у їхніх мілітарних акціях, спрямованих як проти царя, так і польс. короля. Рос. представники від імені царя обіцяли правобереж. козакам військ. допомогу й оборону від неприятеля. П.с. за традицією декларували збереження всіх вольностей і привілеїв козацтва, водночас вони містили заборону на дипломатичні зносини старшини
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1674» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
