ПЕЛЕНСЬКИЙ Ярослав Богданович (н. 12.04.1929) — історик та політолог. Професор (1964). Іноз. член НАН України (1992). Дійсний член Української вільної академії наук, Наукового товариства імені Шевченка. Н. в м. Варшава. Навч. у Вюрцбурзькому (1948— 49) та Мюнхенському (1950—55) ун-тах. Захистив докторські дис. на теми: «Українська національна думка у світлі творчості М.Грушевського та В.Липинського» в Мюнхенському ун-ті (1957) та «Московські імперські претензії до Казанського ханства: Дослідження постання імперської ідеології» в Колумбійському ун-ті (1968). Доцент Кінгс-коледжу (1958—61), професор історії Амер. ун-ту у Вашингтоні (1964— 67), Ун-ту Айови (1967—98).
st hi
or
o y.
rg a .u
/
tp ht :// 81, 3-тє — Лондон, 1968). Звернув на себе особливу увагу внаслідок свого блискучого виступу 4 січня 1886 у Галицькому сеймі під час дебатів над внеском Ю.Романчука про реформування галицького шкільництва, промовляв в угодовому дусі, що справило велике враження і на українців, і на поляків. Після цього П. було пророковано кар’єру політика. Проте він зловживав алкоголем, утратив авторитет та помер від сухот у м. Перемишль (нині Польща). Літ.: Матковський П. Три синодальні архієреї: Спомини з життя і діяльності преосвященного о. Юліяна Куїловського, д-ра Юліяна Пелеша і д-ра Сильвестра Сембратовича. Львів, 1932; Чорновол І. Українська фракція Галицького крайового сейму. 1861— 1901. Львів, 2002. І.П. Чорновол.
Член редколегії час. «Континент» (Париж—Москва; з 1983). Редагував часопис-альманах «Віднова» (1984—87). З 1987 — президент Східноєвропейських досліджень інституту імені В.Липинського у Філадельфії (США). Голова фундації О. і Т. Антоновичів (1987). Директор Ін-ту східноєвроп. досліджень НАН України (1993— 2008; з 2001 — Інститут європейських досліджень НАН України). Автор праць з історії Сх. Європи доби пізнього середньовіччя та ранньомодерних часів, українсько-польс. відносин, укр. суспільно-політ. думки 20 ст. і політології, зокрема, студій про В.Липинського, оглядів укр. рад. історіографії 1950—60-х рр., історії взаємин Великого князівства Московського та Казанського ханату в 14—15 ст. й низки ін. За редакцією П. видані «Україна на переломі 1657—1659» В.Липинського (Філадельфія, 1991), збірка статей і матеріалів «В’ячеслав Липинський: Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна» (Київ—Філадельфія, 1995), «Листи до братів-хліборобів» В.Липинського (Київ—Філадельфія, 1995), «Спогади» П.Скоропадського (Київ—Філадельфія, 1995), «В’ячеслав Липинський: Листування» (т. 1: «А—Ж». Київ—Філадельфія, 2003) та чимало інших. Праці: В’ячеслав Липинський (17. IV.1882—14.VI.1931). В кн.: Збірник «Української літературної газети» (1956). Мюнхен, 1957; Elie Borschcak: (obituary). В кн.: The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., vol. 8, no. 1/2. New York, 1960; Soviet Ukrainian Historiography after World War II. В кн.: Jahrbhcher fhr Geschichte Osteuropas, bd 12, h. 3, 1964; Muscovite imperial claims to the Kasan Khanate. «Slavic review», 1967, vol. 26, no. 4; The incorporation of the Ukrainian lands of old Rus into Crown Poland 1569: Socio-material interest and ideology — a reexamination. В кн.: American contribution to the 7-th international congress of slavists, vol. 3. Mouton, 1973; Russia and Kasan: Conquest and imperial ideology, 1438—1560s. Mouton, 1974; V.Lypyns’kyj and the Problem of the Elite. «Harvard Ukrainian Studies», 1985, vol. 9, no. 3/4; «Соціальні зміни і національна свідомість у ХХ сторіччі» Богдана Кравченка. «Віднова», 1987, № 6/7; The Cossack insurrections in the Jewish-Ukrainian relations. В кн.: Ukrainian-Jewish relations in historical perspective. Edmonton, 1988; В’ячеслав Липинський —
засновник державницької школи в українській історіографії. «УІЖ», 1992, № 2; The problem of «Kievan inheritance». В кн.: Ukraine and Russia in their Historical Encounter. Edmonton, 1992; Гетьманат Павла Скоропадського: Міфи та дійсність. В кн.: Останній гетьман: Ювілейний збірник пам’яті Павла Скоропадського, 1873— 1945. К., 1993; Спадщина В’ячеслава Липинського і сучасна Україна. В кн.: В’ячеслав Липинський: Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ—Луцьк—Кременець, 2—6 червня 1992 р.). К.—Філадельфія, 1994; Українська державна школа. В кн.: Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. К., 1996. Літ.: ЛРВ. [Винар Л.] Історіографічні статті Я. Пеленського і Ст. Горака. «Український історик», 1965, № 3/4; Ukrainians in North America: A Biographical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada. Champaign, 1975; За Вільну Україну (інтерв’ю з Я. Пеленським). «Віднова», 1986, № 5; «Сучасний консерватизм — це лібералізм XIX століття» (інтерв’ю з Я. Пеленським). «Філософська і соціологічна думка», 1990, № 11; Національна академія наук України: Персональний склад: 1918—1998. К., 1998; States. Societies. Cultures: East and West: Essays in Honor of Jaroslaw Pelenski. New York, 2004. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Пеленський Ярослав Богданович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
