ПЕДАГОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ОКРУЗІ
Відкритий 5 жовтня 1902. Спочатку розташовувався в найманому приміщенні на вул. Фундуклеївській (нині вул. Б.Хмельницького, 51). 28 серпня 1911 відбулося урочисте освячення музею, який назвали ім’ям цесаревича Олексія, у спеціально збудованому коштом підприємця і мецената С.Могилевцева приміщенні на вул. Володимирській, 57. 1912 заклад був відкритий для відвідування. Його справами опікувалася музейна рада, яку очолював попечитель Київ. навч. округу О.Деревицький. Директорами музею в різний час були відомі педагоги і вчені: О.Музиченко (1912—13), М.Стороженко (1913), С.Слесаревський (1915), В.Науменко (1917), О.Грушевський (вересень 1917 — серпень 1918), Л.Добровольський (1918— 19). Перші його колекції склали експонати Київ. навч. округу з Паризької всесвітньої пед. виставки 1900, пам’ятки, що були пожертвувані іноз. учасниками цієї виставки або придбані в них, а також багата геогр. збірка померлого 1905 вчителя 1-ї Київ. г-зії М.Черкунова. Музей попов-
нювався і за рахунок надходжень з місць учнівських робіт, праць учителів із педагогіки, програм, фотографій тощо. Музейне зібрання складалося з 3-х відділів: 1) колекція наочних приладь, які використовувалися в нижчих, середніх і пром. навч. закладах, а також предмети, що стосуються шкільної арх-ри, гігієни і фізичного виховання. Вона містила учнівські роботи з ручної праці і моделі; зразки нар. вишивки, хімічне і фіз. приладдя, геогр. карти, картини, зошити, альбоми, зразки флори, фауни, мінералів; розроблені вчителями оригінальні підручники і програми, учнівські роботи; фото, малюнки, креслення, моделі шкільних будинків і приміщень, шкільних лав, столів, дошок, печей, камінів, ламп, вентиляторів, зразки одягу і взуття, ранці, прилади і пристосування для фізкультурних вправ, рухомих ігор, приладдя для вимірювання зросту, ваги, сили тощо; 2) збірка підручників і посібників рос. та іноз. мовами, як сучасних, так і тих, що вже вийшли з ужитку; 3) спец. б-ка з історії освіти і школи, шкільної статистики, педагогіки і методики. Було влаштовано також кабінети наочних приладь. Зразковий фіз. кабінет, напр., в якому проводили заняття викладачі Київ. ун-ту Г. де Метц і Г.Флоринський, був нагороджений великою золотою медаллю Всерос. пром. і с.-г. виставки 1913 в Києві. Музей набув значення важливого осередку поширення пед. знань, де організовувалися публічні лекції відомих учених із різних галузей науки, недільні читання, заняття учнів, демон-
105
ПЕДАГОГІЧНИЙ
Будівля Педагогічного музею при Київському навчальному окрузі. Архітектор П. Альошин, 1910—1912. Фото 1910-х років.
st hi
or o y. rg a .u
/
tp ht :// зеологічний словник» (1598), граматика М.Смотрицького, посібник Л.Магницького та ін., що у свій час використовувалися під час навчання у братських школах, колегіумах, Києво-Могилянській академії та ін. навч. закладах України; власноручні записи Г.Сковороди та сторінки з його «Букваря» (1775), прижиттєві видання «Граматики» М.Ломоносова, «Букваря южнорусского» для недільних шкіл Т.Шевченка (1861), «Новой азбуки» Л.Толстого та ін.; матеріали про найзначніші навч. заклади України, видатних представників нац. і світ. освіти (Я.-А.Коменського, К.Ушинського, М.Корфа, Т.Лубенця, А.С.Макаренка, І.Огієнка, В.Сухомлинського й ін.), про укр. педагогів — жертв політ. репресій. Літ.: Тригубенко В.В. Педагогічний музей України вчора і сьогодні. «Початкова школа», 1995, № 2; Його ж. Педагогічний музей України — осередок національних реліквій освіти і виховання. «Учитель», 1998, № 6; Педагогічний музей України: Сто років. «Освіта», 2003, № 32 (спецвипуск). Е.М. Піскова.
106 ПЕДАГОГІЧНИЙ
страції найкращих наочних приладь, літні курси для нар. учителів, концерти, художні виставки, було відкрито читальню. Музей утримувався Мін-вом нар. освіти Рос. імперії. Вхід до нього і користування його матеріалами були безплатними. 1915—16 музейні колекції було евакуйовано до Курська (нині місто в РФ), після повернення експозиція не відновлювалась, оскільки приміщення займала Київ. школа льотчиківспостерігачів, 1917—18 — Українська Центральна Рада, укр. політ. партії та ін. Пізніше в будинку було розміщено інші музеї, нині діє Педагогічний музей України. Дж.: Державний архів Київської області, ф. 2, оп. 35, спр. 266; Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 707, оп. 3, спр. 309; оп. 151, спр. 48; оп. 227, спр. 80; оп. 229, спр. 147, 207; оп. 256, спр. 7-а. Л.Д. Федорова.
ся з кінця 1 ст. до н. е., коли за імп. Гая Юлія Цезаря Октавіана Августа в Римі Стародавньому на Марсовому полі було виставлено знамениту карту Марка Віпсанія Агріппи, що справила великий вплив на пізнішу рим. картографію. Літ.: Подосинов А.В. Певтингерова карта. В кн.: Свод древнейших письменных источников о славянах, т. 1. М., 1991. М.В. Скржинська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕДАГОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ОКРУЗІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
