ПАЩЕНКО Олімпіада (Олімпія) Михайлівна (1879—10.09.1972) — педагог, громад., політ. і держ. діяч. Н. в с. Серби Могилівського пов. Подільської губ. (нині с. Гонтівка Чернівецького р-ну Він. обл.) в сім’ї вчителів. Навч. в Маріїнській жін. г-зії в Кам’янціПодільському (1889—95). По закінченні навч. закладу протягом року займалася репетиторством. Продовжила навчання на 2-річних пед. курсах у Тифлісі (нині м. Тбілісі, Грузія), по завершенні яких працювала керівником та
вчителькою зразкової школи при Тифліському пед. т-ві. Згодом стала секретарем цього т-ва. Працювала в Т-ві опіки над бідними дітьми, брала участь в організації дитячих садків, недільних шкіл для робітників, вечірніх шкіл для дорослих. Одна із фундаторів «Общества народных чтений» (Тифліс), при якому заснувала укр. секцію. Закінчила курси сестер милосердя. 1904 добровільно виїхала в Маньчжурію, де під час російсько-японської війни 1904—1905 працювала сестрою-жалібницею у військ. шпиталях. 15 серпня 1905 повернулася з нагородами. Призначена завідуючою школою в Дунаївцях (29 серпня 1905). Працювала в школі с. Ставки Радомишльського пов. Київ. губ. П. доручили скласти літ. звіт про діяльність Червоного Хреста на території, де велись воєнні дії. Поїхала в Москву для виконання завдання. Навч. на Вищих пед. курсах Тихомирова (1908—10) в Москві як вільна слухачка, до іспитів не була допущена через політ. неблагонадійність. 1909 повернулася до Кам’янця-Подільського. Вчителювала в 2-му Фільварецькому Кам’янець-Подільському міськ. парафіяльному уч-щі. Водночас викладала в приватній 7-класній чол. комерційній школі Мазінга (1910—14). Член Подільського товариства «Просвіта», заст. голови т-ва (1917). У лютому 1917 обрана в Кам’янецьку міську думу, у березні 1917 — у Кам’янецьке повітове земство. Одна із засновниць Української Центральної Ради, входила до її першого складу від Укр. пед. т-ва. У квітні 1917 Кам’янецькою міською думою делегована на Укр. учительський з’їзд, Всеукр. з’їзд міськ. самоврядування, Кам’янецьким повітовим земством — на Всеукр. з’їзд делегатів земства. На Всеукраїнському національному конгресі 1917 кооптована до УЦР від учительства. Член комісії УЦР зі складу Ради. Голова Кам’янець-Подільської повітової земської управи (1918—20), очолювала повітову шкільну раду. Затверджена секретарем урядової комісії з відкриття Кам’янець-Подільського держ. ун-ту (8 квітня 1918).
tp ht :// st hi or o y. rg a .u
/
tp ht ://
Депутат Трудового конгресу України. Під час приходу в Кам’янець-Подільський більшовиків 1919 заарештована за образу приїжджого комісара. Рада Кам’янець-Подільського ун-ту на чолі з І.Огієнком, повітова вчительська спілка, міська дума поручилися за П. Її випустили з в’язниці під домашній арешт. 1923 переїхала до Польщі. Заст. голови Дубенської окружної управи, затверджена в серпні 1941 Українським державним правлінням. П. у м. Львів. Автор праць: «Записки сестри-волонтерки»; «Заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету» («Наша культура» (Варшава), 1936, кн. 5 (14)); «Земство» (1938), «Фрагменти з життя народної школи у зв’язку з революційним рухом в 1905 р.» (1955), «Життєпис» (1968), «Шкільна поема» (1969); «Материнство» (1970). Дж. та літ.: Список членів Подільського українського товариства «Просвіта» станом на 1 січня 1914 р. В кн.: Просвітницький рух на Поділлі (1906—1923 рр.). Кам’янець-Подільський, 1996; Сохацька Є. Олімпіада Пащенко — діячка «Просвіти» та організатор українського шкільництва на Кам’янеччині (1917—1920 рр.). Там само; [Осташко Т. С.] Покажчик імен. Українська Центральна Рада, т. 2. К., 1997; Сохацька Є. Олімпіяда Пащенко-Шульмінська — сподвижниця Івана Огієнка. «Українське слово», 1997, 23 січня; Її ж. Подружжя Шульмінських в історії Кам’янця-Подільського 1908—1920 рр. В кн.: Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь віки. Хмельницький, 1999; Малюта О. «Просвіта» і українська державність (друга половина XIX — перша половина XX ст.). К., 2008. О.В. Малюта.
співпраці з урядом. Виступав активним прихильником угодовської політики з поляками. 1931 разом із М.Тележинським, П.Пилипчуком, Серг.Тимошенком та ін. виступив основоположником Волинського українського об’єднання (ВУО). 1931—36 перебував на посаді голови ВУО, водночас — радник Рільничої палати на Волині, голова Т-ва ім. Лесі Українки, Робітн. об’єднання праці (Луцьк), укр. клубу «Рідна хата», член ревізійної комісії Т-ва ім. митрополита Петра Могили. У червні 1936 усунений із посади голови Укр. парламентарної репрезентації Волині й голови ВУО, а в листопаді 1936 — виключений з ВУО. Після початку Другої світової війни емігрував до США. П. у м. Нью-Йорк (США). Літ.: Зайцев О. Представники українських політичних партій Західної України у парламенті Польщі (1921— 1939). «УІЖ», 1993, № 1; Кучерепа М., Давидюк Р. Волинське українське об’єднання (1931—1939). Луцьк, 2001. І.Я. Соляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Пащенко Олімпіада» з дисципліни «Енциклопедія історії України»