ПАУЛІ (Pauli) Ігнацій (Жегота) (01.07.1814—02.10.1895) — історик Галичини, фольклорист, видавець джерел. Н. в м. Новий Сонч (нині м. Нови Сонч, Польща) у сполонізованій нім. родині (син кравця). 1832—59 (із перервами) вивчав гуманітарні науки й медицину у Львів. ун-ті та Ягеллонському ун-ті в Кракові. Добре оволодів класичними мовами, а також кількома новочасними, у т. ч. слов’янськими. Працював одночасно як копіїст, перекладач і коректор, публікував у пресі вірші та статті на етногр. й істор. тематику. Цікавився нар. к-рою. Зібрав і видав «PieСni ludu polskiego w Galicji» (1838) та «PieСni ludu ruskiego w Galicji» (т. 1—2, 1839—40). Досліджував археологію та старопольс. письменство. 1844—52 як бібліотекар й архівіст працював в А.Потоцького в Кракові. Здійснив численні подорожі з метою архівно-бібліотечних пошуків. Надрукував істор. розвідки «StaroуytnoСci galicyjskie» (1840) та «тywoty hetman\w…» (1844, 1850), а також численні видання джерел мемуарного характеру, зокрема «Pami“tniki do уycia i sprawy Samuela i Krzysztofa Zborowskich» (1846). Співпрацював з А.Пжезджецьким та І.Полковським задля видання творів
Я.Длугоша. Від 1870 працював у б-ці Ягеллонського ун-ту. Почесний член Археол. т-ва у Львові (1876). Залишив у рукописах чимало незакінчених праць (його архів зберігається в Ягеллонській бібліотеці). Літ.: Perkowska U. тegota Pauli polihistor i badacz staroуytnoСci polskich. В кн.: Studia i materia»y z dziej\w nauki polskiej. Б/м, 1970; Болтарович З.Є. Україна в дослідженнях польських етнографів ХIХ ст. К., 1976. Д.С. Вирський.
Паулі І. «PieСni ludu polskiego w Galicyi». Львів, 1838. Титульний аркуш.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАУЛІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
