ПАСТЕРНАК Ярослав Іванович (02.01.1892—30.11.1969) — археолог та історик. Професор. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1929), член Чеського археол. т-ва у Празі (1925) та Австрійс. археол. т-ва (1944). Н. в с. Хирів у сім’ї священика. Вивчав археологію, класичну філологію та антропологію у Львів. ун-ті (1910—14), Карловому університеті (1922—26). Працював у Національному музеї у Львові (1913—14). Захистив докторську дис. в Карловому ун-ті (1926). Учень чеського археолога та етнолога Л.Нідерле. Працював асистентом Держ. археол. ін-ту в Празі (Чехословаччина; 1923—28). Брав участь у більш як 60-ти археол. експедиціях у різних регіонах Чехії, у Галичині та на Закарпатті. Директор Культурно-істор. музею НТШ у Львові (1928—39). Викладач, доцент, професор Греко-католицької богословської академії у Львові (1932—39, 1942— 44). Професор Львів. ун-ту (1939—41). Брав участь у 7-му Міжнар. археол. конгресі у Варшаві (1933). На еміграції — з 1944. Доцент (1935), професор Українського вільного університету (1946). Викладав у Боннському ун-ті (1946—49). Від 1950 — у Канаді. Автор праць з історії археології, первісної історії, історії мист-ва та укр. сфрагістики, історіографічних нарисів про В.Доманицького, М.Міллера, І.Шараневича, В.Щербаківського та ін. Під кер-вом П. досліджено деякі пам’ятники Галича (давнього), зокрема Успенський собор на Княжій Горі та саркофаг галицького кн. Ярослава Володимировича. П. у м. Торонто (Канада).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Пастернак Ярослав Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
