Стандарт GSM є результатом фундаментальних досліджень про-відних наукових та інженерних центрів Європи. Системні й технічні рішення цього стандарту мають значні перспективи розвитку, їх можна використовувати в численних цифрових системах мобільного зв’язку. До таких рішень відносять: • побудову мереж GSM на принципах моделі відкритих систем та інтелектуальних мереж; • застосування ефективних методів повторного використання ча-стот; • застосування множинного доступу з динамічним часовим роз-діленням; • часове розділення режимів прийому і передачі; • пакетування повідомлень; • використання передових методів боротьби із затуханнями сиг-налів; • програмне формування логічних каналів зв’язку; • шифрування повідомлень і закриття даних користувача. Для стандарту GSM інформація про мобільного користувача є унікальною і знаходиться в SIM-карті (Subscriber Identity Module), виконаній за смарт-технологією. Після включення апарата з устано-вленою SIM-картою слід насамперед ввести PIN-код (Personal Identification Number — персональний ідентифікаційний номер) абонента. Коли SIM-карта виймається з апарата, вона зберігає всю інфор-мацію — персональний ідентифікатор, ключі, шифри, паролі, а та-кож записані абонентом номери телефонів і повідомлення, і може працювати з іншим телефонним апаратом. Інформація на карті зберігається в стандарті IMSI (International Mobile Subscriber Identification), саме завдяки цьому виключається можливість появи «двійників». Навіть якщо код із вашої карти буде випадково підібраний, система автоматично вимкне фальшивий і дійсний SIM, і вам не доведеться оплачувати чужі розмови. Ідентифікаційний номер абонента під час передачі зашифрову-ється 64-бітним ключем. У цьому стандарті передбачено також ши-фрування повідомлень 56-бітним ключем. Розгляньмо як приклад стандарт GSM 900. Система передбачає наявність 124 радіоканалів для прийому і 124 для передачі даних, рознесених на 45 MГц. Кожний з каналів має діапазон 200 КГц і розподіляється між абонентами. FDMA (Frequency Division Multiple Access — система множинного доступу з розділенням частот) дозволяє отримати 8 каналів по 25 КГц, які в свою чергу розділяються за принципом TDMA (Time Division Multiple Access — система з розділенням часу) ще на 8 каналів. У GSM використовується GMSK-модуляція, а несуча частота змінюється 217 разів на секунду, щоб компенсувати можливе погіршення якості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «GSM» з дисципліни «Телекомунікації в бізнесі»
