ПАСТЕРНАК Борис Леонідович (10.02(29.01).1890—30.05.1960) — рос. письменник, поет. Н. в м. Москва. Син художника — академіка живопису. З дитинства добре малював; займався музичною композицією під кер-вом О.Скрябіна. Закінчив 5-ту класичну г-зію і 1909 став студентом історико-філос. ф-ту Моск. унту. Весною 1912 виїхав до Німеччини, навч. семестр у Марбурзькому ун-ті в проф. Г.Когена, але покинув філософію, як до того — музику. Перша публікація віршів — 1913 в альманаху «Лирика», перша збірка — 1914 («Близнец в тучах»). Учасник футуристичної групи «Центрофуга»; був близький до В.Маяковського, однак не погоджувався з його закликом покінчити зі старою к-рою. Збірки «Поверх барьеров» (1917) і «Сестра моя — жизнь» (1922) позначені впливом символізму. У вересні 1921 батьки П. і сестра Лідія емігрували з Росії. Звертався до історико-революц. тематики в поемах «Девятьсот пятый год» (1925—26) і «Лейтенант Шмидт». У 1920-ті рр. перекладав твори Г.Сакса, Г.Клейста, Б.Джонсона. Соціаліст. буд-во почало викликати в нього внутр. спротив (віршований роман «Спекторский», 1931; поема «Волны», 1932). У квітні 1932 в Москві відбувся його творчий вечір. 1934 на 1-му Всесоюзному з’їзді письменників і в наступні роки загострилися суперечки щодо його поезії, в якій звучали мотиви самотності і песимізму; вона була перевантажена метафорами. У 1930-ті рр. П. інтенсивно перекладав грузинську поезію (Н.Бараташвілі, А.Церетелі, Г.Леонідзе та ін.); 1936 виступив на 1-й Всесоюзній нараді перекладачів. Під час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 писав воєнні репортажі, нариси; 1943 в складі бригади їздив на фронт для підготовки книги про битву за м. Орел; опублікував книги «На ранних поездах» (1943), «Земной простор» (1945). Після війни почав писати роман «Доктор Живаго», рукопис якого у вересні 1956 був відхилений ре-
rg a .u Т.С. Пассек. Б.Л. Пастернак.
/
tp ht :// писка Бориса Пастернака. М., 1990; Доктор Живаго. Автобиографическая проза. Избранные письма. М., 1998. Літ.: Эренбург И. Люди, годы, жизнь, кн. 1—2. М., 1961; Серебрякова Г.Й. Борис Пастернак. В кн.: Серебрякова Г.Й. Невгасиме світло. К., 1974; Мовчан П. Преображення та воскресіння Б. Пастернака. «Слово і час», 1990, № 12; Сєдакова О.О. «Вакансія поета»: До поетології Пастернака. «Філософська та соціологічна думка», 1991, № 8; Лазебник Ю. Поет і світ. «Слово і час», 1991, № 12; Данин Д.С. Бремя стыда: книга без жанра: Пастернак и мы. М., 1996; Смирнов И.П. Роман тайн «Доктор Живаго». М., 1996; Пастернак Е.Б. Борис Пастернак: Биография. М., 1997; Айзенштейн Е.О. Борису Пастернаку — навстречу! СПб., 2000; Каплан Ю. Пастернак в Киеве: К 50-летию присуждения поэту Нобелевской премии по литературе. «2000», 2008, 22 августа; У пам’ять про нобелівського лауреата Бориса Пастернака. «Хрещатик», 2008, 21 лютого. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Пастернак Борис Леонідович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
