ПАЛАК (р. н. і р. с. невід.) — цар пізньоскіф. д-ви в Криму із столицею в Неаполі Скіфському, син царя Скілура. Заступив на царство після смерті останнього (113/112 до н. е.). Того часу тривала війна між пізньоскіф. об’єднанням та Херсонесом Таврійським. Ще за життя Скілура скіфи захопили хору Херсонеса Таврійського, але останній звернувся по допомогу до царя Понту Мітридата VI Євпатора. Цар надіслав до Криму стратега Діофанта, який завдав поразки Скілурові восени 113 до н. е., після чого між Херсонесом Таврійським та скіфами було укладено мир. Проте 112 до н. е. скіфи на чолі з П. порушили його й відновили військ. дії в союзі із сарматським племенем роксоланів. Діофант знову очолив об’єднане понтійсько-херсонеське ополчення, розбив військо П. та захопив Неаполь Скіфський, звідки П. утік. Подальша доля його не відома. За письмовими джерелами, одна з пізньоскіфських фортець (можливо Усть-Альмінське городище) звалася Палакій. Відомі 2
Рельєфне зображення скіфських царів Скілура і Палака з Неаполя Скіфського. 1 ст. до н. е.
30 ПАЛАНКА
портрети П. на кам’яних барельєфах, знайдених у Неаполі Скіфському. Літ.: Высотская Т.Н. Неаполь — столица государства поздних скифов. К., 1979; Виноградов Ю.Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во 2 в. до н. э. «Вестник древней истории», 1987, № 1. О.В. Симоненко.
Печатка Самарської паланки. 1750. Відбиток.
Печатка Бугогардівської паланки. 1740. Відбиток.
Печатка Орільської паланки. 1768. Відбиток.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАЛАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
