ПАЛАДІЙ Ярослав (21.04.1910— 19.01.1977) — скульптор, різьбяр, автор унікальної «Абетки з історії України». Н. в с. Кострижівка (нині Заставнівського р-ну Чернів. обл.) в учительській родині. Перебування Буковини в міжвоєнний період під владою Румунії спричинило його навчання в румуномовній сільс. школі. Продовжив навчання в ліцеї для хлопців ім. Г.Гіка в м. Дорогой. 1932—38 навч. в Академії мист-в у Бухаресті (Румунія). Будучи студентом, під кер-вом монументаліста проф. Мидрі створив великогабаритні барельєфи (заввишки 6—7 м, завдовжки 8 м) для оздоблення Королів. офіцерської академії в Бухаресті та румун. павільйону на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (США). Після закінчення 1939 Пед. університетського семінару за спеціальністю «образотворче мистецтво та каліграфія» працював учителем рисунків і краснописів у комерційному ліцеї для хлопців. Із встановленням рад. влади на Буковині та після проведеної реорганізації навч. закладів за рад. зразком П. у числі ін. представників інтелігенції краю покинув рідну землю. Працював на порцеляновій ф-ці в м. Карлсруе (Німеччина). 1942 повернувся на укр. землі. Вчителював у Городенці, проте восени 1944 перебрався до Австрії, де опинився в укр. таборі для переселенців Лексенфельд поблизу Зальцбурга. 1947 став членом Спілки укр. науковців, літераторів і мистців. Відкривши різьбярську майстерню, працював як різьбяр народного мистецтва. Свідченням визнання мистецького таланту П. в Австрії стало прийняття його до Мистецького товариства «Кунст Ферайн».
st hi
or
І.І. Винниченко.
o y.
rg a .u
/
tp ht :// величної книги укр. культ. спадщини. П. у м. Гантер (шт. НьюЙорк). Похований на укр. правосл. цвинтарі св. Андрія Первозваного в Саут Бавнд Бруку (шт. Нью-Джерсі). На пам’ятнику викарбувано прізвище «Паладій» літерами-картинами «Абетки…», що слугують продовженням його мистецької творчості, насиченої любов’ю до України. Літера-ілюстрація «Ф»-Франко з «Абетки з історії України» Я. Паладія. Вид.: Паладій Я. Абетка з історії України. Текст Леоніда Полтави. Наукове товариство імені Шевченка. Українська літературна бібліотека, т. 10. Нью-Йорк, 1973. Літ.: Гарасевич М. Шедевр. «Нові дні», 1979, ч. 6, червень; Особистий архів Я.Паладія із колекції фондів Чернівецького краєзнавчого музею (відділ Буковинської діаспори). С.В. Герегова.
1949 переїхав у США. Оселившись у Нью-Йорку, П. став членом Об’єднання укр. мистців Америки та Літ. клубу, брав участь у щорічних виставках. Для заробітку працював над проектуванням мережі міських водопроводів. Активно займався громад. діяльністю. Брав участь у роботі Укр. студентського т-ва «Чорноморе» у Філадельфії (США), члени якого вважали П. «батьком» Укр. буковинської громади в Нью-Йорку. Тісно співпрацював з ін. українськими громад. організаціями в США, створивши для них чимало печаток, екслібрисів. Своєрідним свідченням туги П. за Україною стала низка його робіт: «Князь Ігор на коні» (гіпсова горорізьба, під бронзу), «В’їзд Б.Хмельницького до Києва» (пірографіка з використанням картини буковинського художника М.І.Івасюка); «Нестор Літописець» (графіка); акварелі «Перехоплення турецького посланця», «Коні на волі» та ін. За його проектом збудована гуцульська церква в м-ку Гантері (шт. Нью-Йорк), де околиця нагадувала природу буковинських Карпат. Автор проектів пам’ятника Т.Шевченку і гетьманові І.Мазепі (макет пам’ятника було встановлено в Укр. правосл. консисторії у Музеї в Бавнд Бруку в пам’ять жертвам Голодомору 1932—1933 років в УСРР). П. створив технікою випалювання на липовій дошці (пірографіка) портрети митрополита А.Шептицького та кардинала Й.Сліпого в натуральну величину. Ці портрети і проект гуцульської церкви П. передав до Укр. ін-ту Америки в Нью-Йорку. Особливе місце серед мистецької спадщини П. займає унікальна «Абетка з історії України», над якою він працював 3 роки. Автор намагався, щоб кожна із 33-х літер-ілюстрацій «нагадала малому й старому дорогий серцю образ рідної України». Незвичайність виконаних літер полягає в тому, що П. їх не просто малював, а «вибудовував», обравши як матеріал для оформлення літер молодий дуб, — улюблене дерево укр. народу. Ця символіка підкреслює нац. характер його праці.
29
st hi
ПАЛАК
or o y. rg a .u
/
Уперше літери-картини укр. абетки, кожна з яких була розміщена на спец. стендах, було репрезентовано П. у серпні 1968 в Укр. ін-ті Америки з нагоди приїзду верховного архієпископа (патріарха) і кардинала Й.Сліпого. Нині ці мистецькі твори зберігаються в Укр. патріаршому музеї в Римі (Італія). У вигляді книги укр. абетка побачила світ 1973 як ювілейне видання Наукового товариства імені Шевченка в серії Укр. літ. б-ки (т. 10). Віршовані підписи до кожної літери здійснив здивований новизною виконання літер-картин поет Леонід Полтава. Із вміщеною картою України «Абетка…» миттєво здобула популярність в укр. діаспорному середовищі. Уперше книга потрапила в Україну як подарунок дружини скульптора учасникам львів. дитячого хору «Дударик», що перебували з гастролями в США, згодом — письменницям І.Калинець та С.Майданській. Вказане видання, а також 2 примірники «Абетки…» — у вигляді блокнотів в авторському виконанні: у форматі А-4, без віршованих підписів, друга — мініатюрна, «кишенькова», з його короткими власноручними підписами (дещо недосконалими, але влучними), у числі ін. оригінальних матеріалів з особистого архіву П. нині зберігаються у відділі Буковинської діаспори Чернівецького краєзнавчого музею.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАЛАДІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
