ПАВЛЮКА ПОВСТАННЯ 1637 — перший етап національно-визвол. повстання в Україні 1637— 38. У травні 1637 Павло Бут (Павлюк), обраний на Базавлуцькій Січі козац. гетьманом, розіслав на волості універсали із закликом приєднуватися до повстанського війська для відстоювання козац. прав та привілеїв. Звучали також гасла боротьби проти католицизму й унійства. Згодом запорожці вирушили по правому березі Дніпра на територію Київського воєводства. Зупинившись у Крилові на Правобережжі, вони відправили в Переяслав (нині м. Переяслав-Хмельницький) — центр реєстрового полку — загін під кервом Семена Биховця і Карпа Скидана. З допомогою міщан була заарештована старшина реєс-
тровців, очолюваних С.Кононовичем. Після здобуття козаками Черкас повстання поширилося на всю територію Подніпров’я та Лівобережжя. Тисячі селян і міщан створювали загони нар. месників, які під проводом Івана Коростеля, Богдана Кизима, Пирога, Дукаренка, Носка та ін. громили шляхетські маєтності й запроваджували козац. порядки. Найбільша битва між осн. силами повстанців і коронним військом, очолюваним гетьманом польним коронним М.Потоцьким, відбулася поблизу с. Кумейки, неподалік від Черкас 16 (6) грудня 1637 (див. Кумейки, битва 1637). Незважаючи на мужність і героїзм козаків, перемога дісталася їхнім противникам. Повстанці змушені були відступити південніше Черкас, до Боровиці. Згодом, потрапивши в оточення, без зовн. підтримки, вони капітулювали. П.Бут був схоплений жовнірами і відправлений до Варшави, де й страчений (четвертований) на поч. 1638. Текст присяги під Боровицею підписав військ. писар реєстровців Б.Хмельницький, а старшим Війська Запорозького був обраний І.Караїмович. Літ.: Щербак В.О. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648—1654 рр. К., 1989; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 7. К., 1995. В.О. Щербак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАВЛЮКА ПОВСТАННЯ 1637» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
