ПАВЛИК Остап Якович (15.01. 1890—05.11.1937) — історик, учень М.Грушевського. Н. в с. Лавриків (нині село Жовківського р-ну Львів. обл.). Закінчив гзію у Львові. 1913—14 вчителював у приватній укр. школі ім. М.Шашкевича в Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща). 1914 мобілізований до австрійс. війська, восени 1914 пораненим потрапив до рос. полону. Перебував у таборах для військовополонених у Тамбові (нині місто в РФ), Верхньоудинську (нині м. УланУде, столиця Республіки Бурятія, РФ), Томську (нині місто в РФ). 1916 переведений на чорнові роботи до Мінської губ. Після Лютневої революції 1917 перебрався до Києва, де працював у кооп. орг-ціях. Одночасно 1917— 20 навч. на історико-філол. ф-ті Українського Київського державного університету, потім — на Вищих прискорених пед. курсах, 1923—25 — на історико-соціальному відділі Київ. ін-ту нар. освіти. Вчителював на Звенигородщині (1920—22) та в Києві (1922—27). 1925—27 — канд. в аспіранти, 1927—30 — аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН М.Грушевського. 14 вересня 1930 захистив промоційну працю «Українськопольська угода і заснування радикальної партії в Галичині» (наук. керівник — акад. М.Грушевський). Одночасно 1927—33 — співробітник Комісії історії Зх. України при Науково-дослідній кафедрі історії України при ВУАН, 1928—30 — секретар Всеукр. істор. музею. Досліджував політ. та соціально-екон. історію Західної України 19 — поч. 20 ст. 20 серпня 1931 заарештований в «Українського національного центру» справі 1930—1932, проте через 4 місяці за браком доказів звільнений. У лютому—березні 1934 — наук. співробітник Історично-археографічний інститут ВУАН, звільнений під час «чистки» ВУАН. Потому викладав у київ. середніх і вищих навч. закладах. 14 червня 1937 вдруге заарештований і звинувачений у намаганні повалити радянську владу «для встановлення самостійної соборної української буржуазно-демократичної республі-
ки». 28 жовтня 1937 засуджений до смерті. Страчений у Києві. Похований у лісі під х. Биківня поблизу Києва (див. Биківня). Реабілітований 1989. Праці: Буковина до 1848 року. «Україна», 1928, кн. 1; Ізидор Шараневич і його історичне діло (з нагоди 100-ліття народження). Там само, 1929, липень—серпень. Літ.: Юркова О.В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М.С. Грушевського (1924—1930 рр.). К., 1999; Рубльов О.С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914—1939). К., 2004. О.В. Юркова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Павлик Остап Якович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
