МІЯКОВСЬКИЙ Володимир Варламович (псевдоніми — В.Порський, Б.Стохід, В.Світлицький, В.Варламов, Б.Янівський; 18(06). 07.1888—22.03.1972)— літературознавець, історик-архівіст. Член Наукового товариства імені Шевченка (1947), дійсний член Української вільної академії наук (1948). Професор (1948). Н. в м. Ковель. Після закінчення 1-ї Київ. г-зії (1906) вступив на юрид. ф-т Київ. ун-ту; від 1907 — у Санкт-Петербурзі; 1908 — студент історико-філол. ф-ту Петерб. ун-ту, з якого в січні 1911 був виключений. Вернувся в Україну, працював у Полтаві. Відновив навчання в Петерб. ун-ті, працював у наук. гуртку М.Грушевського; член укр. клубу «Громада», належав до т. зв. старшого громадянства. 1913 закінчив Петерб. ун-т, викладав у школах С.Петербурга (1913—17), член Всерос. вчительського союзу (1917). Підготував кілька наук. праць (1913—18) про О.Радищева. Працював над описом цензурного архіву «Главного Управления по делам печати» (1917). Член редколегії ж. «Голос минувшего» та історично-літ. студійного гуртка. Співробітник періодичних видань «Русский библиофил», «Научно-исторический журнал», «День» та ін. Працював в «Істо-
рично-літературному товаристві» при Петрогр. ун-ті (нині Петербурзький університет), бібліотекар його історико-філол. ф-ту, секретар Комісії з рецензування дитячих книг при Т-ві поширення тех. знань. У грудні 1917 переїхав в Україну. Інструктор архівно-бібліотечного відділу Гол. управління мист-в і нац. к-ри (травень 1918), пом. голови та кер. описового відділу Архів. управління (1919). 1920—25 — голова Київ. губернського архів. управління, дир. київ. Центр. істор. архіву ім. В.Антоновича. Співпрацював з установами УАН (від 1921 — ВУАН; нині Національна академія наук України): секретар Комісії для дослідів над історією громад. течій 40—60-х 19 ст. (березень 1919); член Комісії новітнього письменства та Комісії біографічного словника, редактор його історично-літ. частини. Автор коментарів до т. 3— 4 повного зібрання творів Т.Шевченка (за редакцією С.Єфремова). Брав участь у роботі секції мистецтвознавства, бібліографічної комісії, архіву Українського наукового товариства (1920—22); у комісіях ВУАН: дійсний член Археогр. комісії та Археол. к-ту, член Книгознавчої комісії. Співробітник НДІ книгознавства; дійсний член Ін-ту Т.Шевченка (нині Інститут літератури імені Т.Шевченка НАН України; 1927), зав. Кабінету біографії Т.Шевченка та рукописного відділу, від 1926 — будинку-музею Т.Шевченка в Києві. Співробітник видань: «Літературно-наукового вістника», «Нашого минулого», «України», збірників «Шевченко», «За сто літ» та ін. 21 серпня 1929 заарештований у «Спілки визволення України» справі 1929— 1930, до 1933 був на засланні. Після повернення працював у мед. установах Києва (1934—41). За часів гітлерівської окупації в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 1941 —42 намагався відновити діяльність ВУАН у Києві, працював в Ін-ті літератури та фольклору, організував роботу Центр. істор. архіву ім. В.Антоновича. 1943— 44 — у Львові. Від 1944 працював у Музеї визвольної боротьби України (Прага, нині столиця Чехії), член історично-філол. т-ва, згодом — його секретар. 1945 переї-
771 МІЯКОВСЬКИЙ
В.В. Міяковський.
772 МІЯКОВСЬКИЙ
хав до м. Аугсбург (Баварія): співзасн. та вчений секретар УВАН, голова Музею-архіву при УВАН. Професор Українського вільного університету в Мюнхені (1948). 1950 переїхав до США. Секретар УВАН (1950—52), дир. Архіву-музею при УВАН у США. Автор бл. 100 наук. праць, ініціатор видання річників УВАН «Шевченко» (10 вип., 1952—64), співред. англомовного збірника про Т.Шевченка (1962), співробітник вид-ва «Research Program on the USSR». П. у м. Нью-Йорк. Реабілітований 1989. Бібліогр.: Вибрана бібліографія праць Володимира Міяковського. «Український історик», 1969, № 1/3.
Праці: Революційні відозви до українського народу: З матеріалів «Нашого минулого», 1850—1870-х рр. К., 1920; З нових матеріалів до історії Кирило-Мефодіївського братства. «Україна», 1924, № 1—2; Декабристи на Україні. К., 1926 (співред.); Шевченко Т. Повне зібрання творів, т. 3—4. К., 1927 (автор коментарів); Шевченко і Костомаров. В кн.: Шевченко, річник 7. Нью-Йорк, 1958; Кобзар 1860 р. з власноручними поправками Шевченка. Там само, річник 10. Нью-Йорк, 1964; Недруковане й забуте: Громадські рухи XIX ст. Новітня українська література. Нью-Йорк, 1984. Літ.: Антонович М. Володимир Міяковський. «Український історик», 1969, № 1/3; 1972, № 1/2; Некролог. «Ukrainian Quarterly», 1972, vol. 28,
nr. 2; Филипович О. В.В. Міяковський: Спогади. «Сучасність», 1984, № 4 (додаток: листи В. Міяковського); Кравців Б. Зібрані твори, т. 3. К., 1995; Міяковська-Радиш О. Оглядаючись у минуле. «Сучасність», 1995, № 4; Борисюк Т. Замість післямови. Там само; Білокінь С. Володимир Міяковський — діяч української книги. «Вісник Книжкової палати», 1998, № 2; Його ж. Таємниці архівів не вічні. «Сучасність», 1998, № 10; Українська журналістика в іменах, вип. 5. Львів, 1998; Українські архівісти, вип. 1. К., 1999; Білокінь С. Володимир Міяковський «Вісті УВАН», ч. 2. Нью-Йорк, 2000; Верба І. Історична наука в Україні та історики в період нацистської окупації (1941—1944 рр.). «Історія та історіографія в Європі», 2004, № 3. В.П. Швидкий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЯКОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
