МІРЧУК Петро Юрійович (псевд. — Залізняк; 26.06.1913—16.05. 1999) — політ. діяч, дослідник історії визвол. змагань укр. народу 20 ст., зокрема Організації українських націоналістів, автор понад 20 монографій, численних статей. Н. в с. Добрівляни (нині се-
750 МІСТЕЧКО
ло Стрийського р-ну Львів. обл.). 1932—33, 1937—39 — студент юрид. ф-ту Львів. ун-ту. З юних літ у лавах ОУН розпочав боротьбу за державність, один з активних членів, редагував її видання. Протягом 1933—39 за участь у нац. русі кілька разів був заарештований польс. владою. 1939—41 продовжував навчання в Українському вільному університеті. 1941 за революц. націоналістичну діяльність у лавах ОУН(б) був заарештований нім. окупантами і до 1945 перебував у тюрмах і концентраційних таборах. 1945—46 очолював Центр. еміграційний союз укр. студентства. 1948—52 — член проводу закордонних частин ОУН(б). Репресії сталінського режиму не оминули і його родину, яка перебувала на території УРСР. 1948 загинули батько, мати і старша сестра, а двох молодших сестер засудили на 10 років ув’язнення і вислали в Сибір. Від 1950 — у США. Працював адвокатом, редактором, журналістом, бібліотекарем, викладав політ. науки в коледжах. Очолював Союз укр. політв’язнів у США, був довголітнім членом крайової управи Орг-ції оборони чотирьох свобід України і крайової управи Українського конгресового комітету Америки. Співредактор часописів «Визвольний шлях», «Гомін України», «Українська трибуна», «Український самостійник» та ін. Викладав у коледжах. Захистив докторську дисертацію в УВУ та отримав звання д-ра філософії (1969). П. у м. Філадельфія (шт. Пенсильванія, США). Праці: Акт відновлення Української державності 30 червня 1941 року: його генеза та політичне й історичне значення. Нью-Йорк, 1952; Українська повстанська армія: 1942—1952. Мюнхен, 1953; Відродження великої ідеї. Торонто, 1954; Українська визвольна справа і українська еміграція. Торонто, 1954; Євген Коновалець: У 20-річчя смерті. Торонто, 1958; Микола Міхновський: апостол української державності. Філадельфія, 1960; Українська державність: 1917—1920. Філадельфія, 1967; Нарис історії Організації українських націоналістів. Мюнхен, 1968; In the German Mills of Death: 1941—1945. New York, 1970; Роман Шухевич (ген. Тарас Чупринка), командир Армії безсмертних. НьюЙорк, 1970; Коліївщина: Гайдамацьке повстання 1768 р. Нью-Йорк, 1973; Українська Повстанська Армія. 1942
—1945: Документи і матеріали. Львів, 1991. Літ.: Давиденко В. Нова праця дра Петра Мірчука. «Вісник Організації оборони чотирьох свобід України», 1968. № 10; Ukrainians in North America. Champaign, 1975; «The Ukrainian Quarterly», 1976, nr. 4; Довідник з історії України, т. 2. К., 1995; «Визвольний шлях», 1999. № 7; Ковальчук Олена. Мірчук Петро. В кн.: Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 1. К.— Львів, 2003; Життя і труд для України. «Гомін України», 2006, 14 липня. О.О. Ковальчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мірчук Петро Юрійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
