МІЛЄЄВ Дмитро Васильович (1878—01.08(19.07).1914) — рос. архітектор, художник, мистецтвознавець, археолог. Н. в Симбірській губ. Закінчив архіт. відділ петерб. Академії мист-в (1906). Вивчав старовинну рос. арх-ру під час поїздок на рос. північ, до Новгорода Великого. Від 1908 — співробітник Імператорської археол. комісії. 1908—14 — фактичний і беззмінний керівник розкопок давньоруських споруд Києва, які провадила Імператорська археол. комісія (номінальний кер. — Б.Фармаковський). Заг. план робіт було розраховано на 10 років. Провадив розкопки в садибах Десятинної церкви, будинку князів Трубецьких, Сел. банку (нині це київ. центр. телеграф), Софійського митрополичого дому, у вівтарі Софійського собору. Перші результати робіт доповів 28 лютого 1909 у відділі Рос. та слов’ян. археології Імператорського Рос. археол. т-ва. 1912—13 керував реставраційними роботами в Іпатіївському монастирі в Костромі (нині місто в РФ), ці роботи відзначалися науковістю й художністю. Прочитав курс «Російське дерев’яне зодчество» у школі Тва заохочення мист-в і на жін. архіт. курсах у Санкт-Петербурзі (1913). Фахівці відзначали сум-
734 МІЛІАРІСІЙ
лінність і скрупульозність проведення робіт М. та фіксацію результатів розкопок, «зразкових щодо методики» (П.Покришкін, М.Каргер). Помер під час літніх розкопок у с. Межигір’я Київ. пов. Київ. губ. (колиш. село, що існувало поблизу м. Вишгород) від висипного тифу. Внаслідок передчасної смерті М. й Першої світової війни, що саме розпочалася, систематичне археол. дослідження старого Києва перервалося, а результати розкопок, здійснених самим М., своєчасно не були вивчені. Польові щоденники М. виявила Н.Грибанова. Літ.: Д.В. Милеев. «Киевская мысль», 1914, № 199, 22 июля; Магула Г. Памяти Д.В. Милеева. «Новое время», 1914, № 13814, 27 августа/9 сентября; Р-[остиславо]в А. Д.В. Милеев. «Старые годы», 1915, январь— февраль; Каргер М.К. Древний Киев, т. 1—2. М.—Л., 1958—61, покажчик; Грибанова Н. «Втрачене» джерело про археологічні дослідження 1908—1914 рр. В кн.: Церква Богородиці Десятинна в Києві: До 1000-ліття освячення. К., 1996. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЛЄЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»