МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС ЕТИКИ АРХІВІСТІВ (МКЕА) — документ, що містить етичні норми, які регламентують поведінку представників професії архівіста. Прийнятий на 13-й сесії Ген. асамблеї Міжнародної ради архівів (Пекін, Китай, 6 вересня 1996). Зміни й доповнення до МКЕА розглядалися на 15-му Міжнар. конгресі архівів (Відень, серпень 2004; див. Міжнародні конгреси архівів). Містить вступні зауваги (6 статей) та осн. текст (26 статей). Спрямований на оптимізацію роботи архівістів, запроваджує високі стандарти поведінки архівістів, нагадує їм про професійну відповідальність за збереженість документів, сприяє зміцненню сусп. рейтингу представників цієї професії та довіри до них. Поширює дію на всіх, хто причетний до контролю, нагляду, зберігання, забезпечення збереженості архів. документів, управління архівами. Таких осіб у кодексі визначено терміном «архівіст». Гол. положення кодексу визначають, що пріоритетний обов’язок архівіста полягає в збереженні цілісності документів, які знаходяться під його опікою. Ознаками професіоналізму архівіста вважаються об’єктивність і неупередженість, дотримання загальноприйнятих архів. норм і принципів, забезпечення безпеки архів. інформації, організація належного доступу до архів. документів, видання спец. довідників, систематичне підвищення професійного рівня, невикористання службового становища у власних інтересах, розвиток міжнар. співпраці.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС ЕТИКИ АРХІВІСТІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
