МІЖНАРОДНА РАДА АРХІВІВ (МРА) — неурядова професійна орг-ція, яка сприяє створенню, розвиткові та використанню світ. архів. спадщини. Об’єднує бл. 1700 членів у понад 180 країнах. Створена у червні 1948. Штабквартира МРА розташов. у Парижі (Франція). Перший президент МРА — ген. дир. архівів Франції Ш.Самаран, віце-президенти — Х.Дженкінсон та С.Бак. Гол. завдання МРА: налагодження, підтримка й зміцнення зв’язків між архівістами всіх країн, професійними орг-ціями та ін. публічними й приватними установами, діяльність яких спрямована на зберігання, організацію й обладнання архівів; всебічне сприяння збереженню, охороні й захисту від усіляких загроз документальної пам’яті людства, організації обміну інформацією між архівістами та їх співпраці, розвитку архів. освіти, по-
глибленому неупередженому вивченню архів. інформації з метою розкриття складу фондів і вдосконалення процедури доступу до архівів; координація в міжнар. плані діяльності з управління архівами; співпраця з профільними міжнар. інституціями, держ. й недерж. органами. Членство в МРА закріплено на рівні 5-ти груп: a) центр. дирекції архівів або ін. архів. установи, що поширюють свою діяльність на архіви д-ви: нац., центр., держ., ген. інспекції тощо; б) нац. або регіональні міжнар. асоціації архівістів; в) окремі центр. або місц. архів. установи, вищі навч. заклади, приватні архіви; г) індивідуальні; ґ) почесні. Правом голосу користуються перші дві категорії. Від 1950 МРА збирає міжнародні конгреси архівів (МКА): до 1956 — через три роки, від 1956 — через чотири. 1-й Міжнар. конгрес архівів (21—22 серпня 1950, Париж) затвердив cтатут МРА. Від 1954 з ініціативи Ш.Бребана з метою поглибленого професійного вивчення проблем архів. справи відбуваються міжнародні конференції Круглого столу архівів. У 1990-х рр. запроваджено нову форму спілкування керівників архів. установ усієї Європи — щорічні європ. саміти архівістів, які сприяють зміцненню інтеграційних процесів у європ. архів. середовищі. Вищий орган управління МРА — ген. асамблея — збирається на сесії під час роботи конгресу для вирішення питань щодо кер-ва і діяльності МРА та її структурних підрозділів, проводить вибори виконкому МРА, затверджує суму членських внесків тощо. У перервах між засіданнями асамблеї радою керує виконавчий к-т у складі президента, віце-президентів (спочатку — 2, від 1992 — 5), ген. секретаря, скарбника та виборних членів (спочатку — 6, у 1980-х — 17). Засідання виконкому відбуваються один раз під час роботи конгресу та один раз за пропозицією президента і на вимогу більшості членів. Адм. функції від 1963 виконує секретаріат з постійним штатом, який сприяє підтримці відносин між членами МРА, займається питаннями співробітництва зі спорідненими
установами та ін. міжнар. і міжурядовими орг-ціями, зокрема ЮНЕСКО, Радою Європи, Міжнар. федерацією бібліотечних асоціацій та установ, Міжнародним центром з дослідження збереження та реставрації культурних цінностей. У 1960-х рр. склалася система галузевих к-тів. Серед перших ктів — к-т з мікрофільмування, кт з термінології, редакція ж. «Архівум». МРА має регіональні відня в усіх частинах світу. Архів. служба України є членом МРА від 1956, її представники брали участь у 3—16-му МКА. 1964 до статуту МРА, згідно з рекомендаціями Вашингтонського конгресу з розвитку регіонального співробітництва архівістів, було внесено зміни, які сприяли створенню регіональних орг-цій за межами Європи: «Сарбіка» (1968) — союз країн Пд.-Сх. Азії; «Екарбіка» (1969) — союз країн Пд. і Центр. Африки; «Арбіка» (1972) — союз араб. країн; «Карбіка» (1975) — союз країн Карибського моря; «Ала» (1976) — союз країн Лат. Америки; «Сварбіка» (1976) — союз країн Пд.-Зх. Азії; «Варбіка» (1977) — союз країн Зх. Африки; Європ. комісія з планування й координації (1993); «Євразіка» (2000) — союз Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Росії, України. Президенти регіональних орг-цій МРА входять до складу виконкому і звітуються перед ним про свою роботу. В 1970—90-х рр. відбувалися розвиток професійних програм в Африці, Азії, Лат. Америці, дальше удосконалення структури професійних к-тів, комісій і робочих груп, активізувалася видавнича діяльність, завершувалося оформлення внутр. структури МРА. У Києві відбулася 16-та міжнар. конференція круглого столу архівів (1975). Завдяки укр. ініціативам у структурах МРА з’явилися к-т з сигілографії та проектна група з мистецьких та літ. архівів (нині перетворена на професійну секцію). Зростає представництво України в МРА: 1996—2000 представник Гол. архів. управління України входив до складу Бюро з європ. програм і був заст. представника Європи та Пн. Америки у складі викон-
707 МІЖНАРОДНА
708 МІЖНАРОДНА
кому; за підсумками 14-го МКА (Іспанія, 2000) працівники архів. установ України ввійшли до складу к-тів з архів. буд-ва та обладнання, архів. законодавства, секцій з архів. освіти та навчання, навч. й освіт. архівів, а також беруть активну участь у діяльності новостворених Європ. та Євразійського регіональних відділень. Друковані органи МРА — ж. «Архівум» (1951—99), «Бюлетень МРА», «Кома» (від 2000). Літ.: Брук Я. ван ден. От Брюсселя до Пекина: международное сотрудничество архивистов. «Вестник архивиста», 1996, № 5; Старостин Е.В. Международные архивные организации и их деятельность. В кн.: Зарубежное архивоведение. М., 1997; Його ж. Международный совет архивов: путь в полвека. «Вестник архивиста», 1998, № 3; Web: http://www.ica.org/ І.Б. Матяш, Р.Я. Пиріг.
розглядалися політичні питання: інтеграція України до Європейського Союзу. Наступний, 8-й, конгрес відбудеться в Стокгольмі (Швеція) 2010. До 2009 побачили світ 64 випуски бюлетеня «ICCEES International Newsletter». Офіц. веб-сайт: http://www.iccees.ory. Літ.: «УІЖ», 2005, № 5. Р. Сербин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЖНАРОДНА РАДА АРХІВІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
