МИХАЛКІВСЬКИЙ СКАРБ — два унікальних скарби (вагою бл. 7 кг) золотих речей раннього залізного віку. Знайдені 1878 і 1896 біля с. Михалків (нині село Борщівського р-ну Терноп. обл.). Скарби виявлено на незначній відстані один від одного і за характером предметів, що до них входили, вони становили єдине ціле. До скарбів входили: дві діадеми з вертикальними зубцями у вигляді рогів-волют; дугоподібні фібули (застібки) з великими приймачами, двома пружинами і намистинами на спинці; зооморфні фібули у вигляді гавкаю-
чих собак з опуклими дисками по боках, у які вміщено солярні знаки й трискелії з качиних голівок; великі чотирипелюсткові розетки; круглі фалари з опуклими півкулями на поверхні; браслети з вічкоподібними спіралями на кінцях; браслет з ажурним рядом хрестів; чотири низькі чаші, одна з яких з овальними великими опуклостями на тулубі; дві пастові, одна скляна, одна бурштинова і більш як 2 тис. золотих намистин; навершя руків’я кинджалів; сувій дроту і злиток
692 МИХАЛОН
золота. Пам’ятка належить до к-р фракійського гальштату (див. Гальштатська культура) і датується 8—7 ст. до н. е. Літ.: Hadaczek K. Z»ote skarby Micha»kowskie. Krakow, 1904. С.В. Махортих.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИХАЛКІВСЬКИЙ СКАРБ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
