МИРСЬКІ ЗБОРИ (сходи) — див. Сільські збори. МИСАЇЛ (Пструцький, Друцький-Соколинський-Бабич; р. н. невід. — п. восени 1480, за ін. даними, взимку 1480/81) — митрополит Київський (1474—80). Походив з білорус. боярського роду. Заснував своїм коштом СвятоТроїцький монастир у Череї (нині місто у Вітебській обл., Білорусь), був архімандритом цієї обителі. На поч. 1450 призначений смоленським єпископом. 1454, за ін. даними 1456, їздив до вел. кн. моск. Василія Васильовича Темного по чудотворну ікону Смоленської Божої Матері, вивезену до Москви 1404. Вел. кн. моск. Василій Васильович відпустив ікону з особливими церк. почестями, а в Москві залишив точну копію цієї ікони. По смерті київ. митрополита Григорія Болгарина (п. 1472) його спадкоємцем на престолі став М. Справа з підтвердженням М. на київ. митрополії королем польс. і вел. кн. литов. Казимиром IV Ягеллончиком затяглася, а тим часом константиноп. патріарх Рафаїл I висвятив 1476 на Київ. митрополію Спиридона (див. також Київські ієрархи), уродженця Твері (нині місто в РФ). Однак король польс. і вел. кн. литов. Казимир IV не визнав Спиридона і той мусив тікати до Москви, де його заслали у Свято-Ферапонтов монастир (нині розташов. на території Вологодської обл., РФ).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИРСЬКІ ЗБОРИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
