МИЛОНІГ Петро (р. н. і р. с. невід.) — київ. художник і архітектор 2-ї пол. 12 ст. Жив і працював при дворі кн. Рюрика Ростиславича. На замовлення свого патрона 1199/1200 звів складну гідротех. споруду — опорну стіну під собором св. архістратига Михаїла Видубицького Свято-Михайлівського монастиря біля Києва. Уславлюючи його майстерність, давньорус. літописець порівнював М. з бібл. майстром-художником Веселеїлом («акы Моисўи древле оного Веселўила и приставника створи богоизволеноу дўлоу»), якому було доручено бібл. пророком Мойсеєм збудувати святилище Богові. Імовірно, М. був виконавцем й ін. замовлень кн. Рюрика Ростиславича, який, сповіщають літописи, «мав ненаситну любов» до архіт. будва. Він, зокрема, був замовником собору св. Апостолів у Білгороді під Києвом, а також Василівської церкви на «Новому дворі» в Києві. Дж.: Летопись по Ипатскому списку. СПб., 1871. Літ.: Асєєв Ю.С. Джерела: Мистецтво Київської Русі. К., 1980. В.М. Ричка.
96). Член багатьох наук. т-в. Один із фундаторів Чернігівської губернської вченої архівної комісії та її голова (1896—1901, 1903— 04). Досліджував історію Лівобережної України, генеалогію та геральдику укр. дворянства. Упорядник 2-томної «Родословной книги Черниговского дворянства» (1901), численних нарисів з історії Любеча, бібліографічних покажчиків. Увів у наук. обіг комплекс документів та матеріалів 17—19 ст., які здебільшого походили з його фамільного архіву, — «Материалы для истории Южной Руси» (1858), «Акты фамилии Полуботок» (1889), «Материалы для истории Малороссии» (1890), «Любецкий архив графа Милорадовича, выпуск 1» (1898), «Любецкий синодик» (1902) та ін. П. у м. Любеч, похований у Чернігові. Літ.: Памятная книга графа Милорадовича. Чернигов, 1892; Коваленко О.Б. Історія Північного Лівобережжя у науковій спадщині Г.О. Милорадовича. В кн.: Чернігівська земля у давнину і середньовіччя. К., 1994; Коваленко О.О. Григорій Милорадович і журнал «Киевская старина». «Сіверський літопис», 2007, № 6. О.О. Коваленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИЛОНІГ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
