МИКУЛИНЦІ (до 1387 — Микулин) — с-ще міськ. типу Теребовлянського р-ну Тернопільської області. Розташов. на р. Серет (прит. Дністра), за 13 км від райцентру та за 4 км від залізничної ст. Микулинці-Струсів. Населення 3,4 тис. осіб (2005).
У 2-й пол. 11 ст. перебувало в складі Теребовльського князівства, від 1140-х рр. — Галицького князівства, а від 1199 — Галицько-Волинського князівства. 1202 біля Микулина київ. кн. Рюрик Ростиславич розбив військо галицько-волин. бояр. Від 1387 — під владою Польщі. 1550 біля М. споруджено кам’яний замок-фортецю. 1595 М. отримали статус міста-фортеці, право проводити 3 ярмарки щорічно і торги щотижня, крім того, мешканці звільнилися на 6 років від податків. У 16—17 ст. містечко було власністю магнатів Конецпольських і Зборовських. 1672—83 перебували під владою Османської імперії. Після 1го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшли до Австрії. У 18 ст. М. належать Сенявським, Любомирським, а потім — Потоцьким. Представниця цього роду Л.По-
тоцька збудувала в 60-х рр. 18 ст. палац і розкішний припалацовий костьол. Вже у 18 ст. замок почав занепадати, втрачаючи своє оборонне значення. 1810—15 належали Російській імперії, від 1815 — знову Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина). У 1-й пол. 19 ст. в М. деякий час працювала суконна ф-ка. Поряд з містом були відкриті сірчані джерела, біля них споруджено грязьову лікарню і пансіонат. На поч. 20 ст. в місті працювали броварня, винокурня, цегельня, два млини, ткацька ф-ка, каменоломня, кар’єр з видобутку гравію тощо. Під час Першої світової війни М. кілька разів переходили з рук у руки воюючих сторін. Від 1920 — під владою Польщі і були зараховані до розряду містечок. У 1930-х рр. в М. працювали пивоварний і спиртовий з-ди, оцтова ф-ка, цегельня, 2 водяні млини. Наприкінці 20-х рр. 20 ст. володаркою Микулинецького замку була графиня Ю.Рей, у якої не залишилося спадкоємців, тому будівля перейшла до її служниці Анни. Її сім’я і донині мешкає на території замку. Від 1939 — у складі УРСР. Переведене до розряду с-щ міськ. типу, від 1940 — райцентр. Від липня 1941 до березня 1944 — під окупацією гітлерівських військ, було в складі Генеральної губернії. 1943 гітлерівці винищили більшість єврейського населення М. 1962 Микулинський р-н був ліквідований, а самі М. ввійшли до Теребовлянського р-ну. Історичні пам’ятки: Замок 16—18 ст., палац 18—19 ст., Троїцький костьол 1779. Літ.: ІМіС Української РСР: Тернопільська область. К., 1973; «Земля Тернопільська». Тернопіль, 2003; Тернопільський енциклопедичний словник, т. 2. Тернопіль, 2005; Web: http//www.mykulyn.com. В.В. Головко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИКУЛИНЦІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
