МИКИТЕНКО Іван Кіндратович (06.09(25.08).1897—18.10.1937) — драматург, прозаїк, поет, публіцист, громад. і держ. діяч. Н. в с. Рівне Єлизаветградського пов. Херсон. губ. (нині село Новоукраїнського р-ну Кіровогр. обл.) в сел. сім’ї. Був наймитом. Закінчив Херсон. військово-фельдшерську школу. 1915—17 — у військ. лазаретах, 1919—22 — сільс. лікар на Єлизаветградщині. 1922—26 — студент Одес. мед. інту, член літ. групи «Потоки Октября», керівник філії «Гарту» (з 1924), завідуючий літ. частиною Одес. держ. драм. театру (1925— 26). 1927 закінчив Харків. мед. ін-т. Один з керівників Всесоюзного об’єднання асоціацій пролетарських письменників (1927— 32) та Міжнародного об’єднання пролетарських письменників (з 1930). З 1931 — член ВУЦВК (з 1937 — ЦВК УРСР), з 1934 — член правління Спілки письменників СРСР. Учасник міжнар. антифашист. конгресів письменників на захист к-ри в Парижі (Франція; 1935) і Мадриді (Іспанія; 1937), з 1935 — член Міжнар. бюро боротьби з фашизмом. Друкуватися почав 1923. Окремими виданнями вийшло біля 150 книжок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИКИТЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
