МЕРЯ — фіно-угор. плем’я у Волзько-Окському межиріччі. На рубежі 9—10 ст. увійшли до складу Київської Русі. Згадуються в «Повісті временних літ» як корінне населення м. Ростов (нині місто Ярославської обл., РФ), навколо якого пізніше сформувалося Ростово-Суздальське князівство. Літописець згадує М. серед учасників походу кн. Олега на Київ, а також на Константинополь 907. Частково асимільовані слов’янами і після 907 не згадуються в джерелах. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕРЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»