МЕЙТУС Юлій Сергійович (29 (15).01.1903—02.04.1997) — композитор. Засл. діяч мист-в Туркменської РСР (1944), засл. діяч мист-в УРСР (1948). Нар. артист УРСР (1973). Н. в м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград). Брав уроки фортепіанної гри в Г.Нейгауза. 1920—21 працював піаністом у клубах частин Першої кінної армії. 1923—31 навч. в Харків. музично-драм. ін-ті (клас композиції С.Богатирьова). 1923—24 був концертмейстером у Харків. театрі опери та балету; 1924—25 — завідуючим муз. частиною харків. театру «Пролеткульту». Після 1926 займався виключно композиторською діяльністю. Твори: 15 опер, серед них — «Перекоп» (1939, у співавт.), «Гайдамаки» (1940, у співавт.), «Абадан» (1943, у співавт.), «Лейлі та Меджнун» (1946, у співавт.), «Молода гвардія» (1947; 2-га редакція — 1950), «Зоря над Двіною» (1955), «Украдене щастя» (1958), «Махтумкулі» (1961), «Іскра життя» («Вітрова донька», 1964), «Брати Ульянови» (1966), «Анна Кареніна» (1970), «Ярослав Мудрий» (1972), «Ріхард Зорге» (1975), «Мар’яна Пінеда» (1978), «Іван Грозний» (1980); 5 сюїт для симфонічного оркестру (1928, 1929, 1939, 1942, 1944)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕЙТУС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
