Меєрсон) Голда (уроджена Мабович; 1898—1978) — прем’єр-міністр Ізраїлю 1969—74. Н. в м. Київ у сім’ї теслі, яка 1906 емігрувала до США й оселилася в Мілуокі (шт. Вісконсін). 1917 вийшла заміж за Моріса Меєрсона. Спогади раннього дитинства про єврейс. погроми в Російській імперії, звістки про масові вбивства євреїв під час громадян. війни 1918—22 в Росії, а також знайомство з творами єврейс. нац. мислителів привели М. до сіонізму. 1915 вона вступила до
партії Поалей Ціон. Взимку 1918 їде на Американський єврейський конгрес у Філадельфію, як депутат від Мілуокі. 1921 М. репатріювалася до Ерец-Ісраєль (Палестини), де оселилася в кібуці Мерхавія. Через рік вона була направлена на з’їзд кібуцного руху, як депутат від Мерхавії. На з’їзді зустріла багатьох лідерів робітничого руху, у тому числі і Бен-Гуріона. Громад. активність дозволила отримати роботу в єрусалимському відділенні комітету цивільного будівництва «Солел Боне». 1928 була обрана секретарем виконкому Мо’еут хапо’лот (жіночий відділ робітничої партії Хістадрут), а 1932 направлена до США як емісар в орг-цію Пайорнір уімен. 1932—34 М. була представником усіх жіночих організацій Палестини у США. Після повернення 1934 до Палестини М. була введена до виконкому Хістадруту, а потім призначена головою політ. відділу. 1940 М. брала активну участь в боротьбі єврейс. населення Палестини (ішува) з мандатною адміністрацією. Одним з важливіших питань, яким вона займалась у той час, було поновлення єврейс. еміграції у цей регіон. Брала участь у конференції, яку скликав Ф.Рузвельт у франц. курорті Евіан — ле-Бен з питань долі європейських біженців. Коли британська влада арештувала в червні 1946 лідерів ішува, М., яка була на той час членом правління Єврейського Агентства, була обрана дійсним головою його політ. відділу й таким чином — головним представником ішува в переговорах з мандатною адміністрацією. У січні 1948 М. була направлена до США, щоб одержати підтримку амер. єврейства в боротьбі ішува за незалежність і проти араб. агресії. За шість тижнів вона зібрала понад 50 млн доларів. Бен-Гуріон сказав: «Коли ми будемо писати історію нашої країни, то там буде розповідь про єврейську жінку, яка знайшла гроші, необхідні для створення держави». 10 травня 1948, за чотири дні до проголошення незалежності Ізраїлю, М. таємно прибула до
589 МЕЇР
Г. Меїр.
590 МЕЙС
Дж.-Е. Мейс.
Трансйорданії, де зустрілася з королем Абдаллою I з метою переконати його відмовитись від нападу на Єврейс. д-ву. Після проголошення Д-ви Ізраїль М. була призначена послом у Москві і займала цей пост з вересня 1948 по квітень 1949. 1949 була обрана до кнесету від партії Мапай і призначена на посаду міністра праці та соціального страхування у кабінеті Д. Бен-Гуріона. Також вона була представником Ізраїлю в Організації Об’єднаних Націй. Її промови з трибун ООН нерідко були центральною подією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. У 67 років подала у відставку з поста міністра, але криза, яку спричинила шестиденна війна 1967, змусила її повернутись до політики. М. активно сприяла об’єднанню партій Мапай, Рафі та Ахдут хаавода і стала генеральним секретарем об’єднаної ізраїльської партії праці. 26 лютого 1969 М. очолила уряд Ізраїлю. 1969 відвідала США з офіц. візитом. У тому ж році Ізраїльська партія праці під кер-вом М. одержала перемогу на виборах і вона знову очолила уряд. На посту прем’єр-міністра вона сконцентрувалась на вирішенні економічних та соціальних проблем. 1973 вона їздила у Ватикан та стала першим прем’єрміністром Ізраїлю, який отримав аудієнцію у Папи Римського. М. висунула концепцію Ізраїлю як центру світ. єврейства і заявила про підтримку Ізраїлем, його урядом боротьби рад. євреїв за право репатріації на свою істор. Батьківщину. Вона прийняла амер. ініціативу, згідно з якою Єгипет мав припинити «війну на виснаження» у відповідь на зобов’язання Ізраїлю відійти до «безпечних і визначених кордонів», що були встановлені в ході мирного врегулювання арабо-ізраїл. конфлікту. Наслідком цього кроку був вихід блоку Гахал з коаліційного уряду. Незважаючи на перемогу у Війні Судного дня 1973, політ. і військ. прорахунки уряду викликали глубокі зміни в сусп. настроях. Хоча після виборів у кнесет 8-го скликання (31 грудня
1973) Мапай знову змогла сформувати уряд, на чолі якого стояла М., уряд був змушений піти у відставку в квітні 1974 після публікації звіту комісії Ш.Аграната про причини поразок у початковий період війни. М. відмовилася від посади лідера партії і пішла з політ. арени. М. з 1972 — віце-президент, з 1976 — почесний президент Соціалістичного інтернаціоналу. Похована на горі Герцля в Єрусалимі. Літ.: Краткая еврейская энциклопедия, т. 5. Иерусалим, 1990. М.С. Бур’ян.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Меєрсон Голда» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
