МЕЖЛАУК Іван Іванович (12.10 (30.09).1891—26.04.1938) — рад. і парт. діяч. Брат В.Межлаука. Н. в м. Харків у сім’ї вчителя. З 1911 брав участь у революц. русі. Після закінчення 1912 історико-філол. відділення Харків. ун-ту працював учителем у г-зіях Харкова. 1916 склав екзамени за навч. курс юрид. ф-ту Харків. унту. 1917 став членом Харків. ради робітн. і солдатських депутатів, брав участь в організації рад на Харківщині та солдатських комітетів на Зх. фронті, член революц. к-ту в м. Брянськ (нині місто в РФ). У січні—березні 1918 був нар. комісаром юстиції в Донецько-Криворізькій Радянській Республіці. З квітня 1918 — секретар Казанської ради робітн. і солдатських депутатів, комісар батальйону у боях проти білочехів. З червня 1918 працював губернським військ. комісаром, членом губернського к-ту РКП(б). У серпні—грудні 1918 був військ. комісаром Приволзького військ. округу. Потім, до травня 1919, займав посаду гол. начальника постачання Червоної армії (див. Радянська армія), а в червні— грудні був начальником Центр. управління постачання Червоної армії. У лютому—травні 1920 — комісар Катеринославської залізниці. До жовтня 1920 був членом РВР 4-ї армії, а потім, до листопада — комендантом Чорномор.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Межлаук Іван Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
