МАРТОС Іван Петрович (1754, можливо, 1752 чи 1753 — п. 05.04.1835) — скульптор. Академік петерб. Академії мист-в (з 1782), професор (1794). Батько О.Мартоса. Н. в м. Ічня в сім’ї ічнянського сотенного отамана, вихідця із козацько-старшинського роду з Полтавщини (див. Мартоси). Навч. в петерб. Академії мист-в (1764—73) у Л.Роллана і Н.-Ф.Жілле. 1774—79 — пенсіонер Академії мист-в у Римі (Італія). 1779 назначений ад’юнктпрофесором по скульптурі петерб. Академії мист-в, в якій працював до кінця життя (з 1814 — ректор). У останні 20 років діяльності — офіц. скульптор
Російської імперії. Після повернення з Риму виконав низку портретів (бюсти М.Паніна, 1780, і А.Паніної, 1782). У 1780— 90-х рр. виступив як майстер меморіальної скульптури та монументально-декоративної пластики для архіт. споруд. У творах, виконаних у стилі класицизму, поєднував величну піднесеність образів із щирістю почуттів. Започаткував своєрідний тип рос. класичного надгробка (кн. С.Волконській, 1782, кн. О.Куракіній, 1792, кн. Є.Гагаріній, 1803). Автор надмогильних пам’ятників: генерал-фельдмаршалу П.Румянцеву-Задунайському в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (у співавт. з Т. де Томоном, 1797— 1805), гетьману К.Розумовському в Батурині (1803—05), І.Висоцькому на кладовищі Видубицького Свято-Михайлівського монастиря в Києві (1820-ті рр.) — усі не збереглися. У галузі декоративної пластики прагнув органічної єдності архіт. і скульптурних форм (рельєфи і статуї для Казанського собору в Санкт-Петербурзі). З поч. 19 ст. працював над пам’ятниками-монументами (А.-Е.Рішельє в Одесі, 1823—28, М.Ломоносову в Архангельську (нині місто в РФ), 1826—29, кн. Г.Потьомкіну в Херсоні, 1829—35, та ін.). М. не поривав зв’язків з Україною. На своєму найкращому творі — пам’ятнику К.Мініну і кн. Д.Пожарському в Москві (1804—18) — написав: «Сочинил
и изваял Іоанн Петрович Мартос родом из Ични». П. у м. С.-Петербург. 1980 в Ічні споруджено пам’ятник І.Мартосу. Літ.: Коваленская Н. Мартос. М.— Л., 1938; Алпатов М.В. Иван Петрович Мартос: 1752—1835. М.—Л., 1947; Історія українського мистецтва, т. 4, кн. 1. К., 1969; Гофман И.М. Иван Петрович Мартос. Л., 1970; Степовик Д.В. Українське мистецтво першої половини ХIХ століття. К., 1982. Н.Г. Ковпаненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Матрос Іван Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
