МАРКОВИЧ Опанас Васильович (08.02.1822—01.09.1867) — фольклорист і етнограф, член КирилоМефодіївського товариства, чоловік укр. письменниці Марка Вовчка. Дядько Д.Марковича. Н. в с. Кулажинці (нині село Гребінківського р-ну Полтав. обл.) в сім’ї збіднілого поміщика, нащадка старовинної козацькостаршинської родини Марковичів. Закінчив Київ. ун-т (1846). За участь у Кирило-Мефодіївському т-ві 1847 був заарештований і висланий у м. Орел (нині місто в РФ), де працював пом. правителя губернської канцелярії. Після відбуття заслання служив чиновником у м. Немирів. Ще в ун-ті почав записувати укр. пісні, приказки, обряди, звичаї, в яких розкривається світосприймання укр. народу різних районів його проживання — від Карпат до Кубані. Усього зібрав кілька сот пісень з нотами та бл. 50 тис. (з варіантами) приказок, прислів’їв, загадок. Не маючи змоги їх остаточно систематизувати й видати, він передав своє зібрання фольклористу М.Симонову (Номису), який під назвою «Українські приказки, прислів’я і таке інше: Збірники О.Марковича і др. Спорудив М.Номис» видав його в Санкт-Петербурзі (1864). 1860—61 жив у С.-Петербурзі і співробітничав у ж. «Основа». Дружив з Т.Шевченком. Після смерті поета М. організував у С.-Петербурзі концерт його пам’яті, кошти від якого були передані родичам Т.Шевченка. П. у м. Чернігів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Маркович Опанас Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
