МАРГІНАЛІСТИКА — спеціальна історична дисципліна, яка вивчає, незалежно від часу появи, записи на полях, обкладинках та незаповнених сторінках рукописних і друкованих книг, що з’явилися після остаточного завершення авторської роботи над текстом або видання книги. Свою назву дисципліна отримала від лат. слова «margo» — край, кордон, межа. Слово «marginal» — той, що на краю, — прийшло до нас з французької. Об’єктом дослідження М. виступають усі види записів (авторські, вкладні, читацькі, дарчі) незалежно від їх змісту, власницької та хронологічної належності. Предметом М. є вивчення походження та історія виникнення окремих записів й позначок, місце їх знаходження в тексті (побутування), авторська й хронологічна належність, форми фіксації, характер і зміст наявної й вилученої інформації, прийоми й методи її здобуття та інтерпретації. Мета дослідження маргіналій — виявлення і всебічний комплексний аналіз відповідних записів та позначок, класифікація одержаної інформації та визначення її істор. вартості. Записи розрізняють за походженням: вкладні, дарчі, власницькі, купівельні, приписки до тексту або просто побутового характеру, істор. замітки; за типологією: позначки на полях, записи у вигляді заголовків, цілі фрази — цитати, приписки наприкінці тексту (покрайні записи); за характером і розміром: окремі слова, мовні зміни, фрази, позначки, окремі знаки. Відповідно до характеру маргіналії виконували якусь властиву тільки їм функцію. Вирізняються записи і за змістом (такі, що стосуються са-
мого тексту, його оцінки, висловлюють згоду з ним, або свідчать про неприйняття тієї чи ін. думки, ідеї, й такі, що не мають відношення до тексту — нотатки з різноманітною інформацією), за графікою написання (різні форми відтворення літер алфавітів), засобом нанесення інформації (чорнила, олівець), за часом написання, приналежністю (авторством) тощо. Прикнижкові записи — це своєрідний реєстр однієї з найстародавніших пам’яток історії — геогр. назв. І хоча всім їм властива фрагментарність та суб’єктивізм, маргіналії дають змогу встановити контингент та соціальний склад власників і читачів, вказують на рівень освіченості, психології й к-ри окремих верств суспільства. Літ.: Тихомиров М.Н. Записки XIV—XVII вв. на рукописях Чудова монастыря. В кн.: Археологический ежегодник за 1958 г. М., 1960; Благовещенская Е.В. Надписи крестьян и дворовых XVII—XIX вв. на книгах. «История СССР», 1965, № 1; Апанович Е.М. Исторические записи на старопечатных и рукописных древних книгах. «История СССР», 1979, № 2; Жолтовський П.М. Канцеляристи малюють на полях. «Жовтень», 1980, № 8; Апанович Е.М. Рукописная светская книга XVIII в. на Украине: Исторические сборники. К., 1983; Дмитрієнко М.Ф., Войцехівська І.Н. Маргіналії й маргіналістика. «УІЖ», 1990, № 3; Їх же. Маргіналістика. В кн.: Джерелознавство історії України: Довідник. К., 1998; Їх же. Маргіналістика. В кн.: Спеціальні історичні дисципліни: Довідник. Навчальний посібник. К., 2008. І.Н. Войцехівська, М.Ф. Дмитрієнко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРГІНАЛІСТИКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
