МАКАРЕВИЧ Анна Мойсеївна (у дівоцтві — Розенштейн, псевдонім — Кулішова; 09.01.1854(28. 12.1853)—29.12.1925) — народниця, соціалістка, політ. діяч. Н. в м. Сімферополь у купецькій сім’ї. Закінчила Сімферопольську губернську г-зію (навч. разом із А.Желябовим), потім поступила в Цюріхський політехнікум (Швейцарія); 1873 через зв’язки із членами гуртка братів Жебуньових повернулась зі Швейцарії в Одесу, з групою П.Макаревича 1875 увійшла до складу гуртка «чайковців»; була обвинувачена в пропаганді серед робітників, але уникла арешту і тому не притягувалася по «процесу 193-х», де проходив і судився її перший чоловік П.Макаревич (див. також Процеси над народниками). 1877 як народниця діяла в групі «південних бунтарів» В.Дебагорія-Мокрієвича в Києві та на Київщині, серед них були — В.Засулич, Я.Стефанович, М.Фроленко та ін. Після арештів частини товаришів по Чигиринській справі (див. Чигиринська змова 1877) виїхала до Парижа (Франція), де жила під псевдонімом Кулішова; у травні 1877 арештовувалася в Парижі і Флоренції (Італія) за участь в організації секції Інтернаціоналу (див. Інтернаціонал I), була вислана з Франції. Залучалася до діяльності емігрантських соціаліст. груп, зокрема, коли жила у Швейцарії під прізвищем другого чоловіка, соціаліста А.Коста; 1877 в Женеві (Швейцарія) поставила підпис під статутом «Товариства допомоги політичним вигнанцям із Росії» поряд з підписами М.Драгоманова, П.Аксельрода, кн. П.Кропоткіна та ін. З 1885 жила в Італії, 1890—91 разом з чоловіком Філіппо Тураті заснувала ж. «Critica sociale», з 1892 брала участь у заснуванні Партії італ. трудящих (з 1895 — Італ. соціаліст. партія). П. в м. Мілан (Італія). Тв.: Turati F, Kuliscoff A. Carteggio, vol. 1—6. Torino, 1949—59. Літ.: «Каторга и ссылка» (М.), 1924, № 1, 4 (11); 1925, № 1 (14); Schiavi A. Anna Kuliscioff. Roma, 1955;
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАКАРЕВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
