«МАЙСТЕРНЯ РЕВОЛЮЦІЙНОГО СЛОВА», «МАРС» — літ. організація письменників Києва. Утворена на основі літ. групи «Ланка» (1924), яка 1926 була переіменована в «МАРС». До групи входили Б.Антоненко-Давидович, І.Багряний, Г.Брасюк, М.Івченко, Г.Косинка, Т.Осьмачка, В.Підмогильний, Є.Плужник, Б.Тенета, Д.Тась (Могилянський), Мик. І.Терещенко, Д.Фальківський, В.Ярошенко та ін. Групу, близьку за худож. принципами до «неокласиків», об’єднувало прагнення захищати незалежність літ. творчості від офіц. політики КП(б)У щодо літератури, хоча свого друкованого органу вона не мала. Поступово всередині «МАРСу» організувалися дві течії: одна з них наближалася до завдань соціаліст. буд-ва (Г.Косинка, Є.Плужник та ін.), друга ставилася до рад. дійсності негативно (В.Підмогильний, В.Івченко та ін.). Офіц. критика звинувачувала членів «МАРСу» в «дрібнобуржуазному попутництві». Група була змушена самоліквідуватися 1928, але майже всі її члени зазнали в 1930-ті рр. переслідувань, арештів і репресій як «контрреволюціонери» і «класові вороги»: Б.Тенета був доведений до самогубства; Г.Косинку, Д.Фальковського й В.Ярошенка стратили; Є.Плужник і В.Підмогильний померли в таборах. Лише деяким членам «МАРСу» пощастило вижити і продовжити творчу діяльність (Б.Антоненку-Давидовичу, Т.Осьмачці, І.Багряному, Г.Брасюку і М.Галич). Літ.: Нова літературна організація «МАРС». «Життя й революція», 1927, № 1; Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917—1927), т. 2. Х., 1930; Глобенко М. Література і терор. «Визвольний шлях», 1955, № 6; Чапленко В. Пропащі сили. Вінніпег, 1959; Петров В. Діячі української культури (1920—1940 рр.) — жертви більшовицького терору. К., 1992; Задорожна Л.М. «Марс». В кн.: УЛЕ, т. 3. К., 1995; Єфремов С. Щоденники: 1923—1929. К., 1997
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««МАЙСТЕРНЯ РЕВОЛЮЦІЙНОГО СЛОВА», «МАРС»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
