МАЙДАНЕЦЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ — поселення-протомісто трипільської культури (1-ша пол. 4 тис. до н. е.) біля с. Майданецьке Тальнівського р-ну Черкас. обл. Мало до 2 тис. будівель, 6— 10 тис. мешканців. Розкопано двоповерхові житлово-госп. ком-
Майданецьке поселення. Набір антропоморфних статуеток – дві чоловічі та одна жіноча. Бл. 3700— 3500 до н. е.
дити ідею, але допомагає народженню знання через діалогову систему спілкування, сприяє встановленню істини, що існує в неявному вигляді, через її «очищення» шляхом спец. мистецьки сформульованих запитань про суть тих чи тих (передусім соціальних) феноменів та ідей. М. вплинула на світогляд Платона (428/27—348/47 до н. е.) як учня Сократа та його вчення. Завжди виступає поряд з ін. прийомами сократівського методу: іронією, яка оголює суперечність, або незнання; індукцією, що на підставі знання про окреме робить висновок про загальне; дефініцією як процесом більшого уточнення поняття. М. пов’язується з генезою евристики в науці та освіті. У філософії і в логіці має зв’язок з елементарними індуктивними прийомами, пошуком заг. в частковому, самопізнанні; у пізнанні історичному — прийом добування заг. факту-ідеї, від одиничного істор. факту до «соціального» знання та істор. процесу. Літ.: Стяжкин Н.И. Формирование математической логики. М., 1967; Кондаков Н.И. Логический словарьсправочник. М., 1975; Хайдеггер М. Учение Платона об истине. В кн.: Историко-философский ежегодник-86. М., 1986; Платон. М., 1993; Белоус Л.А. Майевтика Сократа как один из педагогических приемов обучения мышления и речи. В кн.: Мова і культура, т. 5. К., 1997. Л.А. Дубровіна.
бування в Гданську (Польща) М. давав вказівки В.Гондіусу щодо складання карти України. Тв.: [Уривки з щоденника і листи.] В кн.: Архив Юго-Западной России, ч. 3, т. 6. К., 1908. Я.Д. Ісаєвич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАЙДАНЕЦЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
