МАЄВСЬКИЙ Казимир-Владислав (25.03.1903—27.07.1981) — польс. історик, археолог. Д-р історії (1935), проф. (1939). Дійсний член Польс. АН (1966) і Польс. археол. т-ва. Н. в м. Бережани. Навч. в г-зії в Бережанах та Львові. Закінчив Львів. ун-т (нині Львівський національний університет), працював у ньому до вересня 1939 на кафедрі археології. У 1930-ті рр. провів археол. розкопки на Балканах, в Італії та Франції, досліджував к-ру античної доби. 1939—41 — проф., зав. кафедри історії Стародавнього світу Львівського унту і старший наук. співробітник Львів. від-ня Ін-ту археології АН УРСР. Від 1945 — у Польщі: проф. Вроцлавського (1945—51) та Варшавського (1951—81) унтів; одночасно — дир. (1954), заст. дир. (1954—69) Ін-ту історії матеріальної к-ри Польс. АН, засн. якого був. У 1960-ті рр. займався археологічними дослідженнями в Болгарії. Заснував і редагував щорічник «Археологія» («Archeologia»), гол. ред. видань Польського археологічного т-ва. Автор понад 500 наук. і науково-популярних праць, серед них: «Егейська культура» (1933), «Фігурна пластика Кікладів» (1949), «Римські впливи на слов’янських землях» (1949), «Римські впливи у Польщі» (1960), «Кріт— Еллада—Кіклади: Біля колиски європейської цивілізації» (1963) та інших. Літ.: Rybicki R. Kaziemierz Majewski (1903—1981). В кн.: Z otclani
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАЄВСЬКИЙ КАЗАМИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»