МАГЕРІВ — с-ще міськ. типу Жовківського р-ну Львівської області. Розташов. на р. Біла (прит. Рати, бас. Вісли), за 12 км від залізничної ст. Добросин. Населення бл. 2 тис. осіб (2009). В околицях сучасного М. збереглося чимало залишків стародавніх валів, походження яких не відоме. Час виникнення М. датується приблизно кін. 14 ст. Наприкінці 16 ст. сформувався як містечко, засновником якого вважається польс. шляхтич Ян Магер. 1591 отримало статус міста і було підтверджено його назву. 1595 М. надано магдебурзьке право. Першою великою будовою став парафіяльний костьол Святої Трійці (1595). Населення М. брало активну участь у національній революції 1648—1676, підтримало козац. війська під проводом Б.Хмельницького, які 1648 обложили місто і змусили польс. шляхту сплатити контрибуцію. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) М. відійшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1769, 1790, 1833 місто охопили пожежі, а 1770, 1813, 1817, 1831 чимало мешканців М. померло від холери та з голоду. У 2-й пол. 19 ст. — на поч. 20 ст. кількість населення помітно зросла. 1861 в місті мешкало 2200 осіб, 1869 — 2574, 1890 — 3157, 1900 — 3225, 1910 — 3449 осіб. 1914—15 під час Першої світової війни М. перебував у руках російських військ. Після розпаду Австро-Угорщини (1918) — у складі Західноукраїнської Народної Республіки. 1919—39 належав Польщі. На 1921 населення М. скоротилося до 2473 осіб. У 1920—30-х рр. пром-сть зростала повільно. За даними 1939, у М. було 4 цегельні, 3 млини, 2 молочарні, підпр-во для виготовлення содової води, лісопильня, бетонярня. У вересні 1939 зайнятий Червоною армією (див. Радянська армія). Від 1939 — у складі УРСР. 1940—58 — райцентр. С-ще міськ. типу від 1940. На початку нападу гітлерівців на СРСР під час Другої світової війни 25 червня 1941 окупований М. увійшов до складу Генеральної губернії. У роки окупації зруйновано майже полови-
415 МАГЕРІВ
416 МАГІДОВ
Б.Й. Магідов.
ну житлових, 18 двоповерхових адм. будинків, усі пром. підпрва, створено гетто, розстріляно 300, вивезено до Німеччини 40 мешканців. Населення М. зменшилося до 1514 осіб. 22 липня 1944 звільнено військами Тринадцятої армії Першого Українського фронту. З 1950-х рр. госп. життя М. почало швидко розвиватися, чому сприяло буд-во 1953 теплової електростанції та створення 1959 Львів. машиновипробувальної станції. Літ.: S»ownik geograficzny Kr\lestwa Polskiego i innych kraj\w s»owiaЅskich, t. 5. Warszawa, 1884; ІМіС Української РСР: Львівська область. К., 1968; Жовківщина: Історичний нарис, т. 1. Жовква—Львів—Балтимор, 1994. Ю.З. Данилюк, В.І.Дмитрук.
Печатка київського магістрату. 1671. Відтиск.
Герб київського магістрату. 1762. Відтиск. Будинок магістрату у м. Житомир. Збудований у 18 ст., зруйнований під час Другої світової війни. 1951 зведено точну копію. Фото початку 21 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАГЕРІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
